Веб-бібліотека - головна сторінка


Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики:

Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...
Мельник Л. П. Психологія управління: Предмет наукового вивчення сучасної психологічної науки. Поняття про психологію. Психіка людини як об'єкт дослідження. Структура сучасної психологічної науки. Психологія управління. Методи соціально-психологічних досліджень управлінської діяльності. Наукове спостереження та його види. Методи опитування. Експериментальні дослідження, їх переваги та недоліки. Метод вивчення документів. Особистість працівника, її структура і прояви. Поняття про особистість. Співвідношення понять "індивід", "особистість", "індивідуальність". Структура особистості працівника. Психологічна ієрархія її складових. Психологія управлінської діяльності менеджера. Організаційна діяльність менеджера...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...
Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін: Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

Шканова О. М. Інфраструктура товарного ринку:

Сутність інфраструктури товарного ринку. Поняття інфраструктури товарного ринку та її елементів. Характеристика елементів інфраструктури товарного ринку. Види і функції оптових підприємств. Сутність оптової торгівлі та її функції. Класифікація оптових торговельних підприємств. Види і характеристика послуг оптових підприємств. Види і функції підприємств роздрібної торгівлі. Поняття роздрібної торгівлі та класифікація торговельної мережі. Функції магазинів. Класифікація магазинів. Типи магазинів. Технологічне планування магазинів. Дрібнороздрібна торговельна мережа. Класифікація дрібнороздрібної торговельної мережі та порядок її розміщення. Основні вимоги до дрібнороздрібної мережі та працівників...

ЛИБЕРАЛЬНЫЙ НРАВСТВЕННЫЙ ИДЕАЛ

- противоположность традиционалистскому вечевому идеалу, составляющему с ним дуальную оппозицию, полюса который находятся друг с другом в соотношении амбивалентности. Основные черты Л. н.
и. - рефлексия как высшая ценность, как культурный процесс; в предмет воспроизводства превращается саморазвитие производства, культуры, социальных отношений.
Господствующий идеал либеральной цивилизации зарождается в рамках традиционной цивилизации под стимулирующим воздействием утилитаризма, возникая как результат усложнения культуры, необходимости жить в динамичном сложном обществе. Л. н. и. характеризуется возрастающей ценностью личности, личной инициативы, новшеств, диалога, человеческого творчества. Он связан с переходом от господства эмоциональных отношений к господству интеллектуальных. Господство Л. н. и. связано с гражданским обществом, со стремлением переводить конфликты в сферу духа, с развитием информационного общества, с бескорыстной защитой прав человека. Для Л. н. и. характерен принцип: "то, что не запрещено, - разрешено".
Распределение ресурсов имеет место на основе убеждения, что оно влияет на рост производства ресурсов. Л. н. и. нацелен на постоянное изменение содержания комфортного состояния, т. е. включение в него таких состояний, которые раньше рассматривались как дискомфортные и могли вызвать инверсионный взрыв. Л. н. и. предполагает постоянное интенсивное общение в масштабе общества, функционирование бесконечной системы диалогов, в процессе которых не только вырабатываются новые решения, ищутся более совершенные социальные отношения, но и критикуются границы комфортного состояния каждой личности, личность вовлекается в демократические процедуры в масштабе общества. Это открывает возможность следовать социокультурному закону в сложных динамических условиях. Л. н. и.
превращает дискомфортное состояние в постоянный стимул совершенствования культуры социальных отношений, самого человека, его менталитета. Л.
н. и. - революция в культуре, т. е. рефлексия признана способной сформировать плюралистическую культуру, диалог культур стал основополагающим принципом жизни. Л. н. и. противопоставляет инверсии, инверсионному типу сознания медиацию, постоянный поиск меры, наработку срединной культуры, прогрессивных процессов.
Л. н. и. преодолевает локализм (культивируя, однако, локальные ценности, но как особые проявления целостного мира) на основе развития принципа всеобщей связи, ответственности каждого за целое, целого за каждого. Л. н.
и. нужда вера в отвлеченную заданную и очевидную Правду, которая, однако, своя в каждой деревне. Он стремится к всеобщему развитию, носит открытый, динамичный, плюралистический характер, выступает как синтез всех предшествующих идеалов.
Либерализм черпает свою энергию из двух источников: из высшей мировой культуры и из народной почвы, для которой характерно развитие утилитаризма в разных формах. Однако между этими двумя источниками существует гигантский разрыв. Если первый порождал результаты, носящие характер последовательных либеральных стремлений, направленных на создание либерального общества, то второй в лучшем случае давал импульс новым, более развитым формам утилитаризма, более или менее отдаленным почвенным предшественникам Л. н.
и. Перекос в сторону первого источника порождает абстрактность Л. н. и., т.
е. его умозрительность, превращение в утопию, некоторую абстрактную мечту, маниловщину. Перекос ко второму источнику выхолащивает Л. н. и., превращает его в вечевой идеал, в элемент гибридного идеала. Преодоление этого разрыва - основная проблема либерализма в России.
Либеральное движение является воплощением серьезности, так как оно отвечает внутренним, более высоким потребностям, превращению динамизма в необходимый элемент комфортных условий жизни. Между западным и российским либерализмом существует принципиальное отличие. Западный, укорененный в почве либерализм, борясь с правительством, несет в себе возможность практически реализуемых альтернатив. Он постоянно вырабатывает новые варианты серьезности, противопоставляет серьезности власти свою серьезность. В России же оппозиция, если она становится массовой, приобретает характер сатанинского смеха, шабаша разрушительных сил, сметающих прежде и раньше всего серьезность либерализма. Важнейшая задача либерализма в этой ситуации "создавать какие-то очаги мысли и чувства, которые, как можно надеяться, будут способствовать возникновению необходимого социально активного меньшинства" (Турчин В. 1975). Его задача "сохраниться самим и поддержать в других ясность мысли и духа, не давать событиям увлечь себя в область массовых фобий и массовых стереотипов, оправдывающих ненависть и бессмысленную жестокость" (Г.
Померанц). Л. н. и. несет в себе новую нравственность. Он не исчерпывается переходом от обычая к нравственному сознанию, но содержит в себе моральную революцию, т. е. осознание творческого отношения к нравственности, способности формировать новые нравственные нормы, которые соответствуют все более сложным и динамичным формам жизни. Моральное сознание критично в отношении собственных оснований, а не только в отношении внешних детерминант, как это свойственно сознанию нравственному. Л. н. и. готовит моральную революцию, в ходе которой совесть не ограничивается ролью инструмента в выборе идеала, но приобретает решающее значение в деле его переоценки и углубления.
Л. н. и. является движением, которое стремится к прогрессу любого общества, где возникла потребность в развитии, в диалоге, в свободе творчества, в единстве развития общества и личности. Сегодня Л.н.и. стоит перед конфликтом не только умеренного и развитого утилитаризма, но и других версий умеренного утилитаризма, т.
е. коллективистско-машинного и индивидуалистического. Л. н. и. ведет к развитию частной инициативы, к организационной революции, к созданию ассоциаций, защищающих через диалог соответствующие группы, например, профсоюзов, способных защищать рабочих, ассоциации, борющиеся за интересы локальных миров определенного типа, и т. д. Развитие общества по этому пути превратит в миф само противопоставление капитализма и социализма, так как идеалом становится постоянное развитие, совершенствование.
Роль Л. н. и. в расколотом обществе носит двойственный характер. С одной стороны, он в массовом сознании - важнейшее воплощение мирового зла, оборотень, концентрированное выражение контрреволюции. Белые получили во время гражданской войны название кадеты по имени главной либеральной партии страны. Но, с другой стороны, потребность в Л. н. и. постоянно воскрешает либерализм. Он постоянно поставляет весьма многое, что необходимо для общества, - технику, науку, интеллектуализацию труда, политической жизни, медицину, милосердие, гуманизм, элементы образа жизни и т. д., без чего невозможна жизнь людей, чьи потребности уже вышли за рамки традиционализма.
Л. н. и. постоянно поставляет материал для становления некоторых идеалов жизни, для подражания, для формирования целей жизни. Либерализм, по крайней мере потенциально, несет в себе способность добывать научные знания о том, как строить большое общество на основе новых социальных интеграторов.
Развитие срединной культуры является необходимой предпосылкой для ликвидации раскола. Общество постоянно нуждается в либерализме, даже если его активизация вызывает дискомфортное состояние. Из этого следует, что хотя псевдосинкретизм противостоит Л. н. и., тем не менее он его не исключает, делает его допустимым, но лишь в том случае и в тех масштабах, в которых он становится утилитарно целесообразным, более выгодным, чем манихейство, и тогда, когда возрастание его значимости соответствует решению медиационной задачи.