Веб-бібліотека

Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів:

Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

Укладач О. І. Когут. Основи ораторського мистецтва: Риторика як наука і мистецтво. Історія ораторського мистецтва. З, Цицерон та Феофан Прокопович - видатні оратори. Соціально-політичне красномовство: парламентська промова. Сучасний риторичний ідеал. Тема, цільова установка промови. Збір матеріалу. Інформаційні промови. Композиція промови: вступ, основна частина, висновки. Аналіз композиції промов. Аналіз композиції промов видатних ораторів. Методи побудови промови (індуктивний, дедуктивний, хронологічний). Промови з метою переконати. Закличні промови. Конспект. Складання конспекту лекції. Теза, аргумент, спосіб доведення в лекції. Розробка системи аргументів. Основні жанри ораторських виступів - лекція, доповідь, промова. Похвальні промови...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...
Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...
Петрик О.І., Валецький Ю.М. Валеологія: Курс лекцій: Людина та її здоров'я. Фізичне здоров'я. Психічне здоров'я. Духовне здоров'я. Природні умови здоров'я. Соціальні умови здоров'я. Етнічна культура здоров'я. Оздоровчі методи і системи...

ЛИБЕРАЛИЗМ

(от лат. liberalis - свобод-щй) - понятие, обозначающее тех, кто уповает на прогресс в об-ве, причем в основном лишь путем проведения отдельных реформ и преобразований. Собственных корней в России (к моменту своего появления на отечественной почве в самом кон. XVIII и 1-й трети XIX в.) Л. не имел. В. В. Леонтович в "Истории либерализма в России (1762-1914)" утверждает, что "либерализм - творение западноевропейской культуры", что "и идеологически, и практически русский либерализм в общем был склонен к тому, чтобы получать и перенимать от других, извне". Но на рус. почве он обрел и свои специфические черты. Как течение общественной мысли Л. имеет свое теоретическое обоснование в системе определенных мировоззренческих положений. В то же время он выражается в практических политических действиях. Т. обр., можно говорить о Л. теоретическом и практическом, тесно взаимосвязанных. Первые теоретические разработки либерального образа мыслей на рус. почве представлены в произв. Кавелина, Чичерина, С. М. Соловьева. Нельзя не упомянуть здесь Грановского, в работах к-рого хотя и нет последовательного изложения теоретических проблем Л., а тем более какой-то модели либеральных воззрений, но к-рого тем не менее следует назвать провозвестником теоретического Л. в России. Либеральные идеи в рус. общественной мысли зарождаются и оформляются в рамках западничества. Славянофильство, с его декларированием коллективистских, народных (национальных) и конфессиональных (православие) идеалов, с его идеей соборности (Хомяков), было чуждо духу индивидуализма, личной свободы и признания приоритета общечеловеческих ценностей. При всем разнообразии воззрений западников именно у них идеи Л. находили сочувственный отклик. Одной из центральных тем в рус. (как и в любом) Л. является рассмотрение проблемы личности, ее статуса в общественном и государственном устройстве. О личности и ее свободе писало множество мыслителей, в т. ч. и рус, но далеко не каждого из них можно причислить к либералам. Только сознательное отношение к правовой проблематике, сопряженное с искренним желанием наиболее полного осуществления личной свободы человека в об-ве, рождает те или иные либеральные концепции. Не случайно также, что либеральные идеи находят свое наиболее адекватное выражение именно у Кавелина, С. М. Соловьева и Чичерина, т. е. осн. представителей т. наз. государственной школы в рус. историографии. В рамках тех построений, к-рые характерны для этой школы, главной сквозной темой является рассмотрение проблемы "государство - личность". Особое внимание к личностному началу в истории (что было характерно и для Грановского), анализ типов государственных отношений на Западе и в России - все это так или иначе содействовало более глубокому проникновению в проблематику, к-рая изначально присуща Л. как образу мысли. И все же именно разработка философско-правовой тематики, попытки разрешения важнейших вопросов философии права являются главными отличительными чертами либерального стиля мышления. Для рус. либеральной мысли, по крайней мере в период, когда она только заявила о себе на общественной арене, характерна сильная антидемократическая тенденция, склонность опираться на принцип монархизма (у Чичерина - конституционного), к-рая долго была преобладающей в рус. Л. На грани веков (XIX и XX) наметилась иная тенденция - постепенное сближение либеральных лозунгов с демократическими программами (на этот факт, в частности, указывал Милюков). В конечном счете практики рус. Л. полностью отказываются от конституционно-монархической ориентации и сближаются не только с демократами, но и с социалистами. Практически это было концом Л. в России как течения общественной мысли. В рус. Л. на раннем этапе присутствовало сильное консервативное начало, что можно считать закономерным. Без наличия консервативных элементов либеральная теория теряет почву под ногами и либо полностью растворяется во множестве прогрессистских течений, либо трансформируется в одну из разновидностей радикализма. Др. особенность рус. Л. связана с тем, что ко времени его зарождения Россия еще оставалась крепостной страной. Иными словами, в стране еще не были осуществлены гражданские свободы, а в недрах развивающейся либеральной мысли уже фигурировали свободы политические. Конечно же, это социально-политическое положение России не могло не оставить отпечатка и на теоретических, и на собственно практических программах ранних рус. либералов. Оно сказалось и на отсутствии в тот период к.-л. серьезной социальной базы для либеральной идеологии (неразвитость т. наз. третьего сословия). Что же касается развития либеральной мысли в России кон. XIX и нач. XX в., то теоретическая ее разработка шла гл. обр. в русле исследования философско-правовой проблематики (В. С. Соловьев, Петражицкий, Новгородцев, Кистяковский, Гессен). Особо следует отметить полемику 1897 г. между Чичериным и Соловьевым, развернувшуюся на страницах журн. "Вопросы философии и психологии" по поводу кн. Соловьева "Оправдание добра". В этой дискуссии среди центральных стояли вопросы свободы воли и соотношения права и нравственности, являющиеся осн. для либеральной мысли.


© 2009-2020  lib.ltd.ua