Веб-бібліотека - головна сторінка


Калінін Ю.А. Релігієзнавство:

Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...

Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Шевчук П. І. Соціальна політика: Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...
Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1: Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха: Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...
Трач Ю. В. Архівознавство: Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...
Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...

Економічна теорія: У 2-х кн. Кн. 1. Макроекономіка / За ред. З. Г. Ватаманюка та С. М. Панчишина:

Вступ до економічної теорії. Предмет і метод економічної теорії. Предмет економічної теорії. Методологія економічної науки. Економічна теорія і практика. Основні етапи, напрями і школи економічної теорії. Внесок українських учених у розвиток економічної теорії. Фактори виробництва та основні проблеми організації економіки. Потреби і ресурси. Ефективність економіки. Перспективи економічного зростання. Моделі економічної системи. Власність та правові форми ділових підприємств. Місце власності в економічній системі. Правові форми ділових підприємств. Процеси приватизації в сучасній економіці. Економічна роль держави. Економічні функції держави...

ЛЕВИ-СТРОС (LEVI-STRAUSS) Клод

(p. 1908) - фр. этнолог, социолог и антрополог, создатель структурной антропологии. Окончив филос. отделение Парижского унта, Л.-С. в нач. 30-х гг. уехал в Бразилию, где в 1935 - 1939 вел полевые исследования в тропических джунглях среди племен намбиквара, бороро, кадувео и др. Проф. социологии ун-та в Сан-Паулу (1935 - 1938). В 1941 - 1947 жил в США, здесь продолжил свои этнографические исследования, но уже среди индейских племен Сев. Америки. Советник фр. посольства в США по вопросам культуры (1946 - 1947), зам. директора Антропологического музея в Париже (1949 - 1950), проф., зав. кафедрой социальной антропологии Коллеж де Франс (с 1959).
На формирование филос. взглядов Л.-С. в различной степени повлияли идеи Ж.Ж. Руссо, фр. социологическая школа (Э. Дюркгейм), амер. культурная антропология (Ф. Боас, А.Л. Крёбер), психоанализ (3. Фрейд, К. Г. Юнг), исследования в области структурной лингвистики (Ф. де Соссюр, Н.С. Трубецкой,
Р. Якобсон и др.). Именно структурная лингвистика послужила для Л.-С. парадигмальным примером успешного применения структурных методов и образцом для разработки структурной антропологии. Будучи наиболее математизированной в 1950 - 1960-х гг. областью социальной науки, она достигла выдающихся успехов по сравнению с остальными социальными дисциплинами, поскольку, как он считал, ей удалось выработать позитивный метод и установить природу изучаемых явлений. Суть этого метода сводилась к переходу от изучения сознательных лингвистических явлений к исследованию их бессознательного базиса, к обнаружению действующих там общих структурных законов. Оценив преимущества этого метода, Л.-С. выдвинул предположение, что природа различных сторон социальной жизни - обычаев, социальных установлений, норм поведения, искусства, религии, права и т.д. - аналогична природе языка, что социальные явления тесно связаны с бессознательной умственной деятельностью и подчинены законам, которые нельзя установить при эмпирическом исследовании. Эти законы проявляются только при измерении соотношений между элементами структуры, которые могут быть выражены в виде математических функций, а вычисленные величины должны служить основанием для предвидения. Обобщив метод структурной лингвистики, который применялся также и в естественно-научных дисциплинах (напр., в зоологии), Л.-С. воспользовался аналогичным методом при исследовании социальной организации первобытных обществ, в особенности брачных обычаев и систем родства.
Создание структурной антропологии как своего рода "общей теории отношений позволило Л.-С. подвести научные основы под свои филос. взгляды, которые, однако, не обрели форму какой-то завершенной филос. системы. С его т.зр. граница между наукой и философией подвижна - философия временно выполняет функции науки, поэтому сугубо филос. проблемы с какого-то момента становятся предметом научного исследования (напр., переход от природы к культуре в этнологии). Свои филос. взгляды Л.-С. называет "сверхрационализмом , а также "кантианством без трансцендентального субъекта . По его мнению, физическая реальность отлична от наших восприятий и гипотез о ней. Наши органы чувств и мышление воспринимают эту реальность в весьма искаженном виде, от них скрыта ее подлинная структура. Ведь мы воспринимаем лишь символ объекта, который еще нужно расшифровать. Традиционная европейская философия не в состоянии решить проблему субъекта и объекта, поскольку она не может выйти за границы наших ощущений. Философы даже не могут объяснить, почему мы воспринимаем только символы, которые совершенно непохожи на сами объекты. Свое собственное филос. решение проблемы субъекта и объекта Л.-С. формулирует предельно четко: объект
надо искать в самом человеке, в бессознательной структуре его разума и мыслительной деятельности. Если нам удастся обнаружить эту структуру, мы одновременно обнаружим и подлинную структуру физической реальности, поскольку они идентичны. И такой переворот может сделать только наука о человеке, структурная антропология, поскольку она позволяет выявить базисные структуры, лежащие в основе всех форм социальной жизни. Эти формы состоят из систем поведения, которые представляют собой проекцию неких универсальных законов, регулирующих бессознательную структуру разума, на уровень сознания и социализированной мысли. Анализируя эти проекции, соответствующие эмпирические данные, исследователь должен выявить лежащие за ними структурные элементы, коренящиеся в бессознательном универсальные, общие для природы и человека, законы бытия. Если, напр., обнаружено, что бессознательная структура человеческого разума состоит из бинарных оппозиций, то такова структура природы, всей Вселенной. Ведь бессознательная структура разума дана человеку от природы, собственно говоря, это и есть природа.
Согласно Л.-С., бессознательная структура человеческого разума остается неизменной, соответственно неизменна и природа человека. Она не зависит от биологической и когнитивной эволюции Homo sapiens, от наследования в адаптивно ценной генетической информации и индивидуальных генетических особенностей, определяющих фенотипические свойства личности. С его т.зр., "бессознательное обозначает символическую функцию, которая у всех людей проявляется согласно одним и тем же универсальным законам, и, по сути дела, сводится к совокупности этих законов. Бессознательное всегда остается пустым, лишенным образного содержания, это своего рода "вместилище образов (наподобие ньютоновского пространства). Реальность бессознательного исчерпывается его инструментальным действием - оно подчиняет структурным законам поступающие извне нерасчлененные элементы: эмоции, представления, воспоминания и т.д. В отличие от бессознательного подсознание индивидуально, оно выступает у Л.-С. как хранилище воспоминаний и образов, которые каждый индивидуум накапливает в течение всей своей жизни. Подсознание - это своего рода индивидуальный словарь, который структурируется и организуется бессознательным, его универсальными законами (аналогично фонологическим законам, которые действительны для всех языков).
Т.о., согласно Л.-С., природа человека неизменна, изменяться может лишь эмпирическая реальность - предметы, нравы, обычаи, взгляды, язык и т.д. Сознание связано лишь с простой рационализацией, оно является опорой бессознательного, местом проекции его универсальной структуры. Мышление людей не эволюционирует, поэтому в мифологическом мышле-
нии работает та же логика, что и в мышлении научном. Это следует из того факта, что миф как ментальный феномен обладает неизменной бессознательной структурой и именно благодаря этому он выполняет свою символическую функцию, различия же касаются лишь материала образов, которыми миф оперирует. Исследуя бессознательную диалектику мифа, Л.-С., в частности, удалось обнаружить, что миф обычно оперирует противопоставлениями и стремится к их постепенному снятию - медиации. Цель мифа состоит в том, чтобы дать логическую модель для разрешения некоего противоречия (что невозможно, если противоречие реально), но это приводит лишь к порождению в его структуре бесконечного числа слоев: миф будет развиваться как бы по спирали, пока не истощится породивший его интеллектуальный импульс. По мнению многих исследователей мифологии, анализ метафорической, бессознательной диалектики мифа, безусловно, является наиболее выдающимся достижением Л.-С. (причем независимо от его романтической антиэволюционистской трактовки первобытного мышления).
Итак, согласно Л.-С., человек всегда мыслил одинаково "хорошо , менялись только объекты, к которым прилагалось его мышление. Однако если эмпирическая реальность и изменяется, то лишь в негативном направлении, т.к. ее связь с бессознательной структурой разума нарушается. Современный человек, представитель цивилизованных популяций, отличается от человека первобытного по своему внешнему Я, а также тем, что связи между его внутренним и внешним Я оборваны историей. История, эмпирическая реальность рвет в человеке внутренние связи, культура становится изолированной от природы человека, а знаки - от бинарных оппозиций. Поскольку подлинный смысл открывается лишь на структурном уровне, то попытки обнаружить смысл истории историческим сознанием бесполезны. Есть лишь один путь восстановить утраченные связи объекта с субъектом, культуры с природой - это добиться интеграции атрибутов цивилизованных обществ с атрибутами первобытных, "холодных обществ, которые никогда не изменяются и живут в гармонии с природой. Таков итог антиэволюционных и антиисторицистских взглядов Л.-С., навеянных не в последнюю очередь известными идеями Руссо о "естественном состоянии общества как счастливом детстве человечества.
Структурная антропология. М., 1985; Первобытное мышление. М., 1994.
И. П. Меркулов