Веб-бібліотека

Матвієнко В. Я. Соціальні технології:

Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...

Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...
Конфліктологія / За ред. Л. М. Герасіної: Конфліктологія як наука (соціально-правовий аспект). Предмет, об'єкт, закони і методи конфліктології. Розвиток проблем конфлікту в парадигмах соціальної та правової наук. Конфлікт і механізми його розвитку. Феномен конфлікту. Конфлікти соціальної сфери. Суспільна криза. Витоки, причини та рушійні сили конфлікту. Динаміка конфлікту. Учасники і суб'єктивна складова конфлікту. Сфери розгортання конфліктів. Економічний конфлікт. Політичний конфлікт. Конфлікт культур і духовних цінностей. Етнонаціональні конфлікти. Юридичний конфлікт. Релігійні конфлікти. Розв'язання і попередження конфліктів. Засоби і механізми розв'язання конфліктів. Соціально-правові технології попередження конфліктів...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Учитель і суспільство. Людина і суспільство. Роль учителя у суспільному розвитку. Функції учителя. Якості учителя-вихователя. Педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність. Предмет і завдання педагогіки. Предмет педагогіки, її категорії. Педагогіка в системі наук. Джерела розвитку педагогіки. Структура педагогічних наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Розвиток і формування особистості. Поняття про розвиток і формування. Біологічне і соціальне у розвитку людини. Акселерація та ретардація. Вікова періодизація дітей. Мета і завдання виховання. Сутність виховання, його мета. Завдання складових виховання. Комплексний підхід до виховання...
Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

ЛЕСЕВИЧ Владимир Викторович

(15(27).01. 1837, с. Денисовка Полтавской губ. - 13(26).П. 1905, Киев) - философ-позитивист, социолог, публицист. После окончания киевской гимназии и Петербургского инженерного (военного) училища служил на Кавказе. По окончании Академии генерального штаба вышел в отставку (1861). Поселившись в своем имении в Полтавской губернии, основал там школу для крестьян, что стало причиной конфликта с местной администрацией. С конца 1860-х начинает сотрудничать с журн. "Отечественные записки", "Вестник Европы" и др. За связь с движением революционного народничества отбывал ссылку в Сибири (1879-1888). По возвращении в Петербург сближается с Михайловским, становится одним из осн. сотрудников народнического журн. "Русское богатство". Творчество Л. оказало определенное влияние на представителей рус. философской и социологической мысли кон. XIX - нач. XX в. (Михайловского, Грота, Оболенского, Богданова, Струве, Сорокина, Гурвича и др.). В идейной эволюции Л. выделяются два этапа. На первом (примерно до кон. 1870-х гг.) - предметом его философской деятельности, проходившей под заметным влиянием соч. Л. Фейербаха, Лаврова и прежде всего О. Конта, становятся пропаганда концепции "первого" позитивизма, рассмотрение соотношения науки и философии, классификация наук, анализ феномена опытного знания ("Очерки развития идеи прогресса", 1868; "Позитивизм после Конта", 1869; "Новейшая литература позитивизма", 1870; "Опыт критического исследования основоначал позитивной философии", 1877 и др.). Оценивая теистические, идеалистические и материалистические учения как результат заблуждения предшествующих эпох (стадии теологии и метафизики в развитии человечества), Л. усматривает в позитивной философии способность преодолеть искажающие науку идеологические, политические и др. наслоения культуры, прийти к чистому знанию. Данная посылка в полной мере раскрывается на втором этапе его творчества ("Письма о научной философии", 1878; "Этюды и очерки", 1886; "Что такое научная философия", 1891; "От Конта к Авенариусу", 1904; "Эмпириокритицизм как единственная научная точка зрения", 1909), для к-рого характерно стремление дополнить позитивизм Конта "критическим началом". Под последним подразумевалась актуализация идей кантовского критицизма, субъективного идеализма Дж. Беркли и Д. Юма, разработка теории познания на базе эмпириокритицизма. Согласно воззрениям Л., после накопления определенного числа представлений (результат непосредственного восприятия действительности; психологический аспект познания) начинается процесс образования понятий (исходный момент отвлеченного мышления; гносеологический аспект познания). Поскольку представления несут на себе отпечаток эмоционально-чувственной природы человека и вследствие этого искажают реальность, научный метод призван отобрать в них элементы "чистого" факта. Сохраняя связь с действительностью и между собой, понятия могут далее дифференцироваться до предельных обобщений, границы к-рых обусловлены исчерпанием представлений об исследуемом объекте и верностью научному методу. Л. включает частные понятия в содержание наук, а наиболее общее - в содержание философии, что ведет, по его мнению, к объединению науки и философии в одно целое знание (научную философию) - совокупность понятий разной степени обобщенности и отвлеченности. Т. обр., новейшая позитивная философия, по Л., пробуждая творческие силы сознания от мертвящего влияния теологии и метафизики, дает теорию "чистого опыта", т. е. опыта, свободного от чувственного и мыслительного (априорные формы сознания) антропоморфизма, от "всякой лишенной содержания кажимости". Предметом социологии, как полагает Л., является изучение общественных явлений с т. зр. их подчиненности естественным законам, а методом выступают наблюдение, опыт, сравнение. Если социальная статика (одна из двух частей социологии) рассматривает условия существования или организации об-ва, то социальная динамика изучает законы деятельности этой организации. Общественный прогресс, по Л., основан на развитии научного знания (критерий прогресса). Ход человеческой истории как эволюции мыслительной деятельности есть чередование двух состояний совокупности индивидов - колебания (незнание действительности) и устойчивости (ее познание), а движущим фактором смены их друг другом является инстинктивное стремление к познанию (мотив понимания).


© 2009-2020  lib.ltd.ua