Веб-бібліотека

Правик Ю.М. Маркетинг туризму:

Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Макарова О.В. Державні соціальні програми: Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...
Макарова О.В. Державні соціальні програми: Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...
Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М.М. Заковича: Теоретичні аспекти культури. Культурологічний підхід до аналізу культури. Методологічні засади розуміння культури. Поняття і сутність культури. Основні концепції культури. Морфологія і динаміка культури. Функції культури. Культура і суспільство. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку суспільства. "Субкультура" та її функції. Мистецтво як засіб творення особистості. Походження і основні етапи розвитку культури. Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Генезис та етапи культурної еволюції. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції. Культура і цивілізація...

ЛЕОНТЬЕВ Константин Николаевич

[13(25) января 1831, с. Кудиново, Калужской губ. - 12(14) ноября 1891, ТроицеСергиева лавра] - русский философ, писатель, публицист. В 1850 - 54 обучался на медицинском факультете Московского университета. Участвовал в Крымской войне. В кон. 1850-х - 60-е гг. на дипломатической службе. В 1871 смертельно заболев, обратился к религии и оставил службу. С 1880 Леонтьев вновь на государственной службе в качестве цензора Московского цензурного комитета. В 1887 по состоянию здоровья вышел в отставку и обосновался в Оптиной пустыни. В 1891 тайно постригся в монахи; вскоре он покинул Оптину пустынь и переселился в Троице-Сергиеву лавру, но по дороге простудился, заболел воспалением легких и скончался.
Оригинальный характер философских воззрений Леонтьева определяется его учением об эстетике жизни, центральная идея которого - выделение двух основных родов бытия: восходящей жизни ("цветущей сложности") и нисходящей ("вторичное смесительное упрощение"). Развивая эту идею, Леонтьев утверждает, что надо всем сущим, в т. ч. и над историческими образованиями, властвует триединый закон фаз жизненного цикла от "первичной простоты" к "цветущей сложности" и "вторичному смесительному упрощению". Леонтьев дал оригинальную социально-философскую интерпретацию триединого закона, связав восходящую фазу жизненного цикла с деспотическими общественными формами ("принципом византизма"), а нисходящую - с торжеством демократических начал в общественной жизни. Выступая, подобно Ф. Ницше, за восходящую жизнь, против упадка жизни и разложения, Леонтьев, естественно, отдавал предпочтение деспотическим, а не демократическим формам общественной организации. Демократические общества - менее "красивые", менее "сложные" и "противоречивые" образования. чем общества деспотические. ПоЛеонтьеву, усложнение элементов, составляющих общество, требует особой деспотической интеграции.
Деспотический принцип общественной жизни, т. е. "принцип византизма". есть совокупность принудительных начал, характеризующихся в государственном отношении как самодержавие. в религиозном - как истинное византийское православное христианство, в нравственном - как отрешение от идей обретения земного благополучия и счастья. К византийским началам относятся также неравенство, иерархия, строгая дисциплина, смирение и послушание. Именно на фундаменте этих начал и возможно, по Леонтьеву, создание истинно прочных и "красивых" общественных форм.
Религиозные воззрения Леонтьева характеризовались противопоставлением истинного аскетического византийского православия и неистинного "розового" христианства. ПоЛеонтьеву все положительные (т. е. истинные) религии открыли и усвоили ту истину, что в жизни неизбежны зло, страдания, трагедия. Однако в новоевропейской культуре выработалось ложное представление о том, что "возможно улучшение жизни для всех", т. е. идея либерально-гуманистического прогресса, которая проникла в некоторые трактовки христианства, исказив тем самым его сущность. Как и идея прогресса, искаженная трактовка христианства ("розовое христианство") есть "ложный продукт демократического разрушения старых европейских обществ".
Политические воззрения Леонтьева в целом консервативноохранительные. Главную миссию России он видит в противодействии "исторической экспансии" Запада - ибо только в этом случае у России появляется шанс на самосохранение. В этой связи Леонтьев выдвигает идею культурно-политического союза России с Востоком против Запада (впоследствии эта идея оказала серьезное влияние на евразийцев). Российскому самодержавному государству Леонтьев в первую очередь предписывает охранительные цели во внутренней и внешней политике. Основные пункты внутриполитической программы: практическая и идеологическая защита самодержавия, авторитета государя. Православной церкви, борьба с западным просвещением, с либерально-гуманистической и социалистической идеологиями. Своих политических единомышленников Леонтьев призывает "учиться делать реакцию", "властвовать беззастенчиво".


© 2009-2020  lib.ltd.ua