Веб-бібліотека - головна сторінка


Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства:

Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...

Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...
Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...

ЛЕНИН (Ульянов) Владимир Ильич

(1870-1924) - великий вождь и учитель трудящихся всего мира, организатор КПСС и Сов. гос-ва, верный последователь идей и дел К. Маркса и Ф. Энгельса, творчески развивший и обогативший все сост. части марксизма, оставивший человечеству неиссякаемую сокровищницу революц. мысли. Заметное место в наследии Л. занимает критика религии, разработка проблем атеизма марксист. Л. считал религию видом духовного гнета, лежащего на народных массах, задавленных капиталом, порабощенных экономически, бесправных в политич. отношении, и решительно разоблачал ее реакц. соц. сущность. Образцом партийной критики, непримиримой враждебным марксизму филос. течениям, разоблачением связи филос. идеализма с религией явилась книга Л. "Материализм и эмпириокритицизм" (1908). Обобщив новейшие открытия в естествознании, Л. вскрыл науч. несостоятельность претензий эмпи-риокритиков на последнее слово в философии, разоблачил идеалистич. сущность махизма, его смыкание с религией, подверг сокрушит. критике богостроительство и богоискательство. Л. разработал филос- основы науч. атеизма, показал органич. единство материалистич. философии с науч. атеизмом, идеализма - с религией. Вскрыв клас. заинтересованность буржуазии в поддержке "всяческих форм религии" и "модных философских направлений", обосновав необходимость для марксистов решит, борьбы против всех и всяких .дипломированных лакеев поповщины", Л. подчеркнул значение союза философов-материалистов с естествоиспытателями-материалистами и склоняющимися к материализму для успешного развития материалистич. диалектики и самого естествознания, их совместной борьбы против идеализма и фидеизма. В трудах Л. изложена цельная и стройная программа преодоления релит, предрассудков, указаны формы и методы работы с верующими, определены характер и направленность атеистич. пропаганды в условиях перехода от капитализма к социализму. Решающее значение в преодолении религиозности придавалось им вовлечению верующих в обществ.-политич. практику, в ход "классовой борьбы, идущей на деле и воспитывающей массы больше всего и лучше все-го"(т. 17, с. 421). Л. поставил преодоление религии в неразрывную связь с клас. борьбой пролетариата, направленной на ликвидацию эксплуатат. строя, устранение "экономического рабства", а следовательно, и соц. корней религии. Им была обоснована необходимость прочного союза коммунистов с некоммунистами в самых различных областях ком-мунистич. строительства, сформулировано принцип, важности требование к пропаганде атеизма: не разъединять трудящихся, а, наоборот, укреплять единство их действий в борьбе за переустройство жизни на земле. Большое значение придавал Л. установлению действит. свободы совести. Разработанное им понятие свободы совести закреплено сов. законодательством, Конституцией СССР. Руководствуясь ленинским учением, ставшим методологией революц. мышления и революц. действия, КПСС подчиняет пропаганду атеизма задачам строительства коммунистич. общества. Комму-нистич. партия неизменно придерживается указаний Л. о том, что "лишь осуществление планомерности и сознательности во всей общественно-хозяйственной деятельности масс повлечет за собой полное отмирание религиозных предрассудков" (т. 38, с. 433).