Веб-бібліотека - головна сторінка


Оснач О.Ф. Товарознавство:

Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

ЛЕЙБНИЦ ГОТФРИД ВИЛЬГЕЛЬМ

(1646-1716) -  немецкий философ,математик, физик, юрист, историк, языковед, организатор науки. Изучал юриспруденцию и философию в Лейпцигском и Йенском университетах. В 1672-1676 гг. жил в Париже. Создал  дифференциальное и интегральное исчисление, внёс вклад в развитие логики, был организатором Прусской Академии наук, подготовил для Петра I проект организации Российской Академии наук. Основа философской системы Г. Лейбница - учение о монадах (монадология). Монада - простая,  неделимая  субстанция.  Монад  существует  бесконечное  множество,  они активны,  нематериальны.  Каждая  монада   -  самостоятельная  единица  бытия. Хотя ни одна монада не оказывает никакого воздействия на другие, тем не менее, движение и развитие каждой из них находится в полном соответствии с движением и развитием других. Это связано с "предустановленной гармонией" в устройстве мирового целого, заложенной Божественной волей. Монады не имеют пространственных характеристик, они чувственно непостижимы. Их главная способность - стремление к восприятиям. Различал монады трех видов: 1) монады "нижней ступени" с  пассивной способностью восприятия образуют "неясные представления"; 2) монады "средней ступени"  способны иметь ощущения и относительно ясные представления; 3) высшие монады (монады-духи) наделены полноценным  сознанием.  Соответственно  этому  тела,  состоящие  из  монад  первого рода, относятся к  неживой природе; тела, в которых монады способны к ощущениям, составляют живой мир; человек - носитель монад, наделенных сознанием. В каждой монаде заключена возможность ее дальнейшего развития и"возвышения". В теории познания - рационалист, отстаивает теорию врождённых идей. Понятие врождённости  он связывает с потенциалом человеческого разума (человеку дана от природы некая способность к познанию категорий, истин логики и математики). Все знания Лейбниц делит на необходимые и всеобщи, истины разума и случайные истины, истины факта, полученные путём индукцию Знания, полученные из опыта, относит к знанию вероятному. Он выдвинул идеи, оправдывающие  Творца  за  существующее  в  мире  зло  ("Теодицея"):  человеческие бедствия - временны, они  только этап на пути к совершенству. Разум человека должен быть готов к невзгодам.