Веб-бібліотека

Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини:

Історичний нарис. Основні відомості про структуру та функції клітин, тканин, органів і систем. Апарат руху й опори. Кістки. Осьовий скелет. Скелет голови. Кістки мозкового черепа. Кістки лицевого черепа. Хребтовий стовп. Грудна клітка. Додатковий скелет. Кістки верхньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки. Суглоби кінцівок. М'язи. М'язи частин тіла. Системи крові та кровообігу. Система крові. Склад, кількість і фізико-хімічні властивості крові. Клітини крові. Зсідання крові (гемокоагуляція). Групи крові. Система кровообігу. Діяльність серця. Кровоносна система. Лімфатична система. Дихальна система. Дихання. Вентиляція легенів. Газообмін в легенях і тканинах. Регуляція дихання. Травна система. Травлення. Обмін речовин...

Гарелик М. А., Митина Л. А. Организация продажи продовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Виды розничной торговой сети. Типы торговых предприятий, специализация розничной торговой сети. Основные направления развития розничной торговой сети. Размещение розничной торговой сети в городах. Торгово-технологический процесс в магазине. Понятие и структура торгово-технологического процесса в магазине. Продажа товаров - основная операция торгово-технологического процесса в розничной торговле. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Основные требования к торговым зданиям и помещениям. Устройство и планировка помещений магазина, и нормативы его проектирования...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...
Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Аболіна Т. Г. Етика: Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...

ЛАВРОВ Петр Лаврович

(2(14). 06. 1823, с. Мелехове Псковской губ. - 25. 01(6. 02). 1900, Париж) - теоретик рус. народничества, чьи "Исторические письма" идейно вдохновили движение "в народ", развернувшееся среди интеллигенции в 1870-х гг. Л., сын артиллерийского офицера в отставке, в 1842 г. окончил Артиллерийское училище в Петербурге. Вплоть до 1866 г. был на военной службе (дослужился до полковничьего чина). Преподавал математику и историю науки в различных военных учебных заведениях Петербурга. Одновременно Л. интенсивно изучал философию и начиная с 1858 г. опубликовал серию философских работ, принесших ему известность. Из-за сотрудничества с об-вом "Земля и воля" он был арестован (1866) и сослан в Вологду (1867). В 1870 г. Л. бежал в Зап. Европу, где стал видным деятелем международного социалистического движения. Он был выразителем особой формы позитивизма, возникшей в России во 2-й пол. XIX в., к-рую называл "антропологизмом". Несогласное со всеми разновидностями метафизики (как материалистической, так и идеалистической), это мировоззрение соединялось с отстаиванием первостепенного значения человеческого сознания как важнейшего объекта научного исследования и руководящего начала нравственной и общественной деятельности. Философские взгляды Л. формировались не под влиянием О. Конта (он не был знаком с его работами вплоть до сер. 1860-х). На них сказалось его увлечение естественными науками, соединенное с широким изучением истории философии, в особенности идей И. Канта, Гегеля, В. Кузена, неокантианца Ф. А. Ланге, младогегельянцев А. Руге и Л. Фейербаха. Неприятие метафизики Л. проявляется в его ранних работах (1858-1861), в к-рых он отвергает материализм, считая его доктриной, претендующей (как и идеализм) на внеопытное познание сущности вещей, поскольку, по его мнению, центральные понятия материализма - сила и материя - не выводимы из эмпирического наблюдения. Ссылаясь на Канта, Л. считал, что человеческому сознанию доступны только явления, они не содержат в себе никаких свидетельств, указывающих на их связь, причинную или следственную, с к. -л. сущностным бытием. Вместе с тем (в отличие от представителей крайних форм эмпиризма) Л. считал, что сфера явлений не исчерпывается явлениями, доступными чувственным ощущениям, а включает в себя исторические факты и явления сознания. Хотя последние два рода явлений и не могут изучаться методами естественных наук, тем не менее, они выступают необходимыми компонентами, человеческого опыта, причем духовные явления имеют для человека первостепенное значение, поскольку никакой опыт невозможен вне сферы сознания. Согласно Л., изучение явлений сознания входит в компетенцию субъективного метода, по сути метода самонаблюдения. Через самонаблюдение личность открывает для себя моральные императивы и убеждается в том, что существует свобода воли, с помощью к-рой и осуществляется их реализация. Идеалы, раскрываемые субъективным методом, составляют основание этической теории Л., а также его философии истории и социальной философии. Разрабатывая этику совершенствования личности, Л. утверждал, что каждое действие человека исходит из первоначального стремления к удовольствию; однако познание и особенно творчество, реализуя этот первоначальный импульс, выводят человека за пределы простого поиска наслаждения, преобразуют его в императив, или долг, воспринимаемый людьми как возложенную на них обязанность. Особое значение для личности имеет вырабатываемый ею идеал личного достоинства как необходимость физического развития, совершенствования своего сознания и характера. Но, стремясь к этому идеалу, личность вступает в контакт с др. индивидами и посредством чувства справедливости, неискоренимо присутствующего в сознании, приходит к признанию их достоинства и права на развитие. Понятие справедливости является краеугольным камнем этической теории Л.; именно чувство справедливости есть основа соблюдения права на уважение и развитие для каждого человека. Все остальные права и обязанности, возникающие в межличностных отношениях, определяются этим исходным правом. В своей наиболее значительной работе. "Исторические письма" Л. саму цель истории определяет как достижение физического, нравственного и интеллектуального совершенства личности. Достижение исторического прогресса, по Л., возможно в результате реорганизации социальных ин-тов, продуманной т. обр., чтобы создать все условия для развития личности. Критически относясь к отжившим социальным формам, не соответствующим человеческим потребностям, действуя в направлении их изменения или обновления, люди тем самым движут вперед историю, превращают культуру в цивилизацию. Но не каждый способен к такой деятельности; только тот, кто обладает возможностями для совершенствования своего интеллекта и энергией для осуществления социального переустройства, может считаться творцом цивилизации. Л. полагал что на эти критически мыслящие личности возложено настоящее бремя - осуществлять исторический прогресс; таков их моральный долг перед народом - огромной массой страдающих тружеников, благодаря к-рым критически мыслящее меньшинство располагает свободным временем и достигает высокого нравственного развития. В своей социальной и политической философии Л. и его последователи-народники были привержены демократическому социализму как форме организации об-ва, наилучшим образом обеспечивающей цель исторического прогресса - развитие личности. Применительно к России они разрабатывали особую форму социализма - аграрный социализм, основанный на таких традиционных ин-тах, как община и артель. Для осуществления социалистического преобразования об-ва, подчеркивал Л., необходима соответствующая политическая деятельность; в своих "Исторических письмах" он представил рус. радикалам проект создания организованной политической партии. Оказавшись за рубежом, Л. всецело посвятил себя организации революционной деятельности. Его учение подчеркивало поначалу необходимость кропотливой подготовки и пропаганды; впоследствии, однако, он примирился с революционным терроризмом и стал сотрудничать с организацией "Народная воля". Его взгляды на государство были во многом анархистскими, однако он не соглашался с М. А. Бакуниным относительно необходимости немедленного разрушения государственного аппарата. Так же, как и К. Маркс, он считал, что государство является полезным временным оружием в руках революционеров; однако он опасался той концентрации власти, к-рая сосредоточена в государстве, и выступал за возможно более быстрое устранение государства после революции. Л. представлял социалистический мир будущего как соединение автономных общин, из к-рых в случае необходимости образуются свободные федерации. В своих поздних социалистических взглядах, близких взглядам Маркса, Л. больше внимания уделял классовым конфликтам и процессу производства, но вместе с тем никогда полностью не соглашался с марксистским взглядом на историю и общественное развитие. Он сохранил свой моралистический и индивидуалистический подход, с его акцентом на развитие свободной деятельности критически мыслящей личности. Л. не был сторонником фаталистического истолкования законов социального развития, считая их законами вероятностными и связанными с влиянием моральных факторов.


© 2009-2020  lib.ltd.ua