Веб-бібліотека

Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності):

Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...

Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...

ЛАССАЛЬ Фердинанд

(11.4.1825, Бреслау, ныне Вроцлав, Польша - 31.8.1864, Женева), деятель нем. рабочего движения, мелкобурж. социалист, родоначальник одной из разновидностей оппортунизма в рабочем движении - лассальянства; философ, публицист и адвокат. Объявляя себя сторонником К. Маркса и Ф. Энгельса, Л., однако, не воспринял принципов науч. коммунизма, оставшись по существу на позициях гегельянства (с элементами философии Фихте), и лишь извращал заимствованные у Маркса материалистич. положения. Историч. развитие Л. рассматривал как развитие идеи свободы, гос-во считал надклассовой нравств. категорией, утверждал, что право есть выражение нар. духа, нар. самосознания. В 1862 Л. начал агитацию за создание политич. орг-ции нем. пролетариата; в мае 1863 был избран президентом Всеобщего герм. рабочего союза (ВГРС). Однако организация самостоят. политич. рабочей партии имела целью, по Л., мирную агитацию за всеобщее избират. право. Идеи Л. о всеобщем избират. праве как универсальном политич. средстве освобождения работников, о производит. ассоциациях, к-рые с гос. помощью должны обеспечить "введение социализма" и мирное преобразование капиталистич. гос-ва в "нар. гос-во", на практике вели к отказу от классовой борьбы и революции, а заимствованный Л. у Д. Рикардо и Т. Мальтуса "железный закон" заработной платы теоретически "обосновывал" отказ от борьбы за повышение заработной платы рабочих. Воздействие Л. на процесс освобождения нем. рабочих от политич. влияния буржуазии К. Маркс, Ф. Энгельс и В. И. Ленин считали его историч. заслугой. Однако вошедшие в программу ВГРС догмы Л. и тактика, проводившаяся им, придали ВГРС реформистский и сектантский характер. Принятая в 1875 на съезде в Готе программа единой Социалистич. рабочей партии ("Готская программа") содержала ряд лассальянских положений и была подвергнута Марксом резкой критике.


© 2009-2020  lib.ltd.ua