Веб-бібліотека - головна сторінка


Геврик Є. О. Охорона праці:

Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...

ЛАБРИОЛА Антонио

(2.7.1843, Кассино, - 2.2.1904, Рим), итал. философ, публицист, теоретик и пропагандист марксизма, деятель социалистич. движения. Познакомившись с трудами К. Маркса, Л. к нач. 90-х гг. с позиций левого гегельянства и гербартианства (см. Гербарт) перешёл на позиции марксизма. С 1890 вёл оживлённую переписку с Ф. Энгельсом. Участвовал в итал. и междунар. рабочем движении; содействовал основанию Итальянской социалистической партии (1892), хотя и не участвовал в её деятельности.
В своих работах Л. рассматривал обширный круг вопросов, связанных в основном с историч. материализмом. В их числе проблемы: определяющего фактора
в историч. развитии; классов и классовой борьбы; роли нар. масс и личности в истории; закономерностей развития бурж. общества; гос-ва; революции и др. Гл. задачу материалистич. понимания истории Л. усматривал в том, чтобы вывести обществ. мысль из запутанного лабиринта ненауч. филос.-историч. концепций и показать истинные движущие силы обществ. развития. Осн. положения историч. материализма Л. рассматривал в тесной связи с историей развития классовой борьбы, с критикой бурж. теорий и мелкобурж. течений в социализме. Значит. внимание Л. уделял политич.проблемам, вопросам тактики и организац. принципам пролет. партии, развивал мысль о необходимости связи социалистич. движения с марксистской теорией. Вместе с тем воззрения и деятельность Л. не были свободны от нек-рых серьёзных противоречий и ошибок: недооценки учения о диктатуре пролетариата, значения вопроса о взаимоотношении пролет. партии с рабочим классом и его союзниками, ошибочного понимания нац. вопроса (деление наций на "активные" и "пассивные").
Идейное наследие Л. послужило отправной точкой для дальнейшего развития итал. марксистской мысли.