Веб-бібліотека - головна сторінка


Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа:

Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...

Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...
Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева: Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

Федоренко В. Г. Іноземне інвестування економіки України:

Основи інвестиційної діяльності. Управління інвестиціями у сучасних умовах. Приватизація як основна умова пожвавлення інвестиційної діяльності. Способи залучення інвестицій в економіку України. Основні джерела інвестицій. Інвестиційна діяльність як складова розвитку економіки України. Дослідження іноземних інвестицій. Державна політика регулювання і сприяння інвестиційній діяльності. Активізація інвестиційного процесу як пріоритетний напрям державної політики. Умови сприяння іноземному інвестору. Поліпшення інвестиційного клімату. Основні положення Програми розвитку інвестиційної діяльності в Україні. Підтримка інвестиційної діяльності податковою політикою. Іноземні інвестиції в Україні...

Л.Карсавин:Философия абсолюта

Л. Карсавин, как было сказано, начал свою научную деятельность как историк-медиевист. Его интересы были направлены на изучение ересей и монашества в Италии и на юге Франции в XII - XIII вв. Вместе с тем исследования давнего прошлого были объединены в его творчестве с попытками осмыслить исторические формы отношений между Россией и Европой, Востоком и Западом. Ереси не случайно так интересовали Карсавина: они свидетельствовали о внутреннем обновлении христианства, что соответствовало общей тенденции "религиозного обновления" в русской культуре XX в.
Ключом для раскрытия этой проблематики Карсавин считал понимание Абсолютного. Все находится в связи с Абсолютом, независимо от того, как мы его понимаем и интерпретируем... "В противном случае Абсолютное не было бы абсолютным, и религия опустилась бы до бессодержательной игры слов".
Исследователи выделяют четыре этапа интерпретации Абсолютного у Карсавина.
Первый этап: становление понимания Абсолютного, анализ его свойств и определений, как они возникли в истории богословия. Характерны в связи с этим первые философские работы Карсавина - "Saligia" (1919), "Глубины сатанинские" (1922), "Noctes Petropolitanae (Петербургские ночи)" (1922).
Второй этап: Карсавин применил свое понимание Абсолюта к индивидууму, социальным группам, нации, культуре, человечеству и истории. Это время написания его важнейшей работы "Философия истории" (1923).
Третий этап по времени пересекается со вторым. Карсавин уточняет понимание Абсолютного, расширяя и распространяя его на мировую историю. Русская история предстает как необходимое и ценное звено истории мировой. Основная работа этого периода - "Восток, Запад и русская идея" (1922). В 1925 - 1929 гг. Карсавин пытался выделить именно евразийский элемент в русской истории, признав его наиболее значимым.
Четвертый этап: попытки Карсавина применить интерпретацию Абсолютного для онтологического понимания индивида и общества. Это означало метафизическое углубление его философской системы и самого понимания Абсолютного. В этот период были написаны лучшие произведения Карсавина - "О личности" (1922), "О началах" (1925) и "Поэма о смерти" (1931).
Каковы главные идеи философии Абсолюта Карсавина? В первой философской работе "Saligia" речь идет об абсолютности как свойстве Бога в связи с другими его свойствами, например безусловностью. В этом же сочинении появились темы, которые занимали Карсавина на протяжении всего его творчества. Это анализ теизма и пантеизма. Философ отмежевывался от обоих этих направлений, ибо считал, что они ограничивают, "умаляют" (карсавинский термин) понимание Абсолюта. О теизме Карсавин писал: "Если Бог - существо абсолютное... тварь, как нечто отличное от Бога, существовать не может... Если же тварь существует как нечто отличное от Бога, тогда она и независима от Бога, существуя в себе и через себя как самобытие". И она, таким образом, умаляет абсолютность Бога. Итак, ограничения абсолютности Бога через самобытие твари характеризует теизм. Теистиеские культуры воплощают, по мнению Карсавина, антропоморфизм, т. е. преувеличение роли человеческого начала. Усовершенствование земного обустройства, его институтов становится самоцелью. Разделение истины на божественную и земную порождает теории прогресса, релятивизм и индивидуализм. Человек объявляется самодостаточным, что несет с собой опасную духовную тенденцию.
В пантеизме, напротив, человек понимается как подчиненный Богу элемент мира. Но с этим связан другой тип умаления Абсолюта. "Если Бог абсолютен, а все - в том числе и так называемое тварное - Бог, Бог не может быть абсолютным, ибо тогда Он изменяется и развивается". Интерпретируя себя как "момент божественного", человек как бы соглашается на свое несовершенство. Пантеистические культуры, согласно Карсавину, скорее воплощают равнодушие к земному устройству. Оба типа умаления Абсолютного преодолеваются христианством: история достигает полноты только в христианской культуре, утверждает Карсавин. Ибо христианство преодолевает дуализм Бога и человека; оно предлагает учение об Абсолютном, как бы превозмогающем разрыв между Творцом и его творениями. Христианство создает учение о мире, "идею Боговочеловечения, Боговоплощения и искупления". "Христианство завершает пантеизм и теизм".
Карсавин прослеживает путь идеи Бога как Абсолюта. В работе "Глубины сатанинские" он показывает, какое значение для религиозно-философских учений имела идея триединства. "Первоначало, источник всего и в космологическом и логическом смысле, едино по существу, но тройственно в своих проявлениях, или модусах. Это - "Неминуемый", "Отец всяческого", "Первый свет..." Правда, впоследствии идея триединства приобрела иной вид: "Если человечество призвано к единству по образу Божественной личности, то вся онтологическая структура человека и мира вообще должна исходить из триединства"8. И если Карсавин толкует здесь понятия "Бог" и "Абсолют" как синонимы, то позднее он пользуется преимущественно понятием "Абсолют".
В основе понимания Абсолютного у Карсавина лежит критически интерпретированная онтологическая концепция Всеединства. Метафизика Всеединства была в центре философских систем многих русских мыслителей, о которых шла речь в нашем учебнике (А.С. Хомяков, В.С. Соловьев, Е.Н. Трубецкой, П.А. Флоренский, С.Н. Булгаков, С.Л. Франк, Н.О. Лосский). Основная идея философии Всеединства Карсавина состоит в обосновании божественности и многообразия, плюралистичности как онтологического принципа целостного Вселенского и человеческого бытия. "Абсолютное бытие... есть абсолютное совершенное Всеединство. Оно - все, что только существует, все и всяческое. И во всяческом, в каждом Оно все, ибо всяческое не что иное, как его момент, в Нем полный и совершенный. Абсолютное Всеединое не простая данность или совершенство, не "actus purus" Оно и акт и потенция, и esse и "posse". Оно совершенное "possest" -как говорил Николаи Кузанский".
Обоснование плюралистичности Абсолюта как Всеединства всех его моментов становится в философии истории Карсавина исходным пунктом для интерпретации мировой истории. Существование различных культур предстает как реализация различных потенций Абсолюта и подчеркивает их само- и равноценность. Карсавин обращается в особенности к отношению между Востоком и Западом, между восточной и западной культурами. Россия для Карсавина есть прежде всего часть христианского мира. Располагаясь между двумя культурными "фронтами" и ориентируясь на Запад и Восток, Россия как раз и призвана решить задачу объединения разнообразного, плюрального.
Единство должно осуществиться через воссоединение культур. Карсавин формулирует задачу русской культуры следующим образом: "Задача православной культуры и универсальна, и индивидуально-национальна. Эта культура должна раскрыть, актуализировать хранимые ею с VIII в. потенции, но раскрыть их путем принятия актуализированного в западной культуре (в этом смысл "европеизации") и восполнения этого принятого через свое. "Восполнение" - это как раз национальная задача, без которой не бывает вселенской". Карсавин говорит о "самоотдаче" и "самоутверждении" как принципах реализации Всеединства. "Чтобы всецело принять и сделать собой чужое, надо перестать быть самим собой, смириться и принести себя в жертву. Однако для воссоединения не менее необходимо выразить себя и все свое". Эти идеи Карсавина стали как бы прологом к его сотрудничеству с евразийцами. Сотрудничество "это оказалось временным. Попытки Карсавина дать евразийству идеологическую платформу выявили слабость его теоретических позиций, что, в частности, было связано с прославлением "идеократии", т.е. единой государственной идеологии и даже "творческого, народного" характера русской революции.
Самым ценным вкладом Карсавина в философию XX в. была его концепция личности, тесно связанная с темой Абсолюта.