Веб-бібліотека

Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови:

Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...

Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...
Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль: Загальна характеристика мови Паскаль. Структура Паскаль-програми. Елементи мови Паскаль. Мова металінгвістичних формул. Прості типи даних. Вирази. Стандартні типи даних. Цілий тип. Дійсний тип. Логічний тип. Символьний тип. Конструйовані типи. Перелічуваний тип. Діапазонний тип. Оператори надання значень змінним. Оператор присвоєння. Введення-виведення. Порядок виконання операцій. Складений оператор. Стиль запису програми. Структури керування. Структура послідовного виконання. Структура розгалуження. Умовний оператор. Оператор варіанта. Оператор безумовного переходу. Структура повторення. Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли...
Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...

КЮНГ Ганс

(род. 1928, Люцерн, Швейцария) - теолог, представитель католического обновленчества. Изучал философию и теологию в Папском григорианском университете, в Сорбонне и в Католическом институте в Париже, где подготовил докторскую диссертацию "Оправдание: доктрина Карла Барта и католическая мысль". С 1960 - профессор теологии в Тюбингене, а с 1963 - также директор Института экуменических исследований. Основные работы: "Быть христианином" (Christ sein, 1974); Церковь (Die Kirche, 1977); "Существует ли Бог?" (Existiert Gott? Antwort auf die Gottesfrage der Neuzeit, 1978); "Богословие для третьего тысячелетия" (Theologie im Aufbruch. Eine okumenische Grundlegung, 1988). Главный вопрос всех работ Кюнга - как можно сегодня верить в Бога и что значит быть христианином в современную эпоху, которую он определяет как "постсовременную" или "экуменическую". Эта эпоха "трансцендирующего себя просвещения" не отвергает, но критически переосмысливает свои отправные принципы и приоритеты. Она сохраняет веру в науку, свободу, демократию, справедливость, но науку - теперь ограниченную этической ответственностью; технику - поставленную на службу человеку; демократию - только "истинную", примиряющую равенство, справедливость и свободу. Этой эпохе нужна "очищенная религия", помогающая избегать соблазнов и опасностей поклонения ложным кумирам. Пробуждение глобального сознания приводит к тому, что религия переживает повторное рождение, стираются древние привычные границы между религиями.
Кюнг полагает, что граница, отделяющая истину от заблуждения, пролегает не между христианством и нехристианскими религиями, а внутри каждой религии; поэтому нельзя отрицать ничего ценного в других религиях, равно как нельзя некритически принимать все устаревшее в самих христианских исповеданиях: католические притязания на привилегии и прерогативы по отношению к другим христианским церквам, протестантский региональный провинциализм и библеистский фундаментализм, православный традиционализм и "обрядоверие". Среди католических ортодоксов Кюнг снискал репутацию отступника, особенно за критику догмата о папской непогрешимости. В 1979 Конгрегация вероучения объявила, что Кюнг не может считаться католическим богословом и учить в качестве такового. Этот шаг церкви способствовал росту влияния идей Кюнга, его призыва к экуменическому единению христиан.
Кюнг имеет в виду не создание унифицированной единой церкви, но "взаимопримиренность в различиях" христианских церквей, не жертвующих своими конфессиональными, региональными и национальными особенностями. Экуменизм, межрелигиозный диалог, растущее сближение и взаимообогащение религий, он рассматривает как залог реализации самой глубокой религиозной интенции - служения благу человека. Кюнг обращается к истории европейской философии и теологии, с тем чтобы показать, как существует и на чем держится вера в христианского Бога, но главное - показать, что истинная вера в свободу, справедливость, братство, в торжество гуманности возможна лишь на основе и благодаря вере в Бога. Его вывод заключается в том, что в "постсовременную" эпоху христианское бытие есть истинно гуманное человеческое бытие. Теология Кюнга - "теология диалога", поиск взаимопонимания не только между разными исповеданиями, но также между религией и философией, религиозной традицией и современным сознанием.
Соч.: Религия на переломе эпох. Тринадцать тезисов. - "Иностранная литература", 1990, №11, с. 223 - 229; Куда идет христианство? - "Путь. Международный философский журнал", 1992, № 2, с. 144 - 159; Теология на пути к новой парадигме. - Там же, с. 160 - 182; Projekt \feltethos. Eine Zeitanalyse. Munch., 1990.
Лит.: Кузмицкас Б. Философские концепции католического модернизма. Вильнюс, 1982, гл. VII; Руткевич А. М. Фрейд и проблема бога. - "ВФ", 1982, № 3, с. 145 - 148; Григорьев А. О Гансе Кюнre. - "Путь. Международный философский журнал", 1992, № 2, с. 137-143; HaringH., Kuschet K.-J. Hans Kung. Weg und Werk. Munch., 1981; Nowell R. A. Passion for the truth. Hans Kung and his theology, 1981.
В. И. Гараджа


© 2009-2020  lib.ltd.ua