Веб-бібліотека - головна сторінка


Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності):

Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...

Пономаренко В. С. Інформаційні системи і технології в економіці: Інформація як продукт і предмет управління об'єктами. Сутність та особливості економічної інформації. Види економічної інформації. Структура і властивості економічної інформації. Інформація як ресурс управління економікою. Сутність інформаційної системи в економіці. Призначення і роль інформаційної системи в економіці. Структура та функції інформаційної системи управління. Інформаційний процес в управлінні економікою як об'єкт автоматизації. Сутність інформаційного процесу управління. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес. Автоматизація документообігу в інформаційній системі. Організація інформаційного процесу управління на основі нових інформаційних технологій...
Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...

КУЛЬТУРОЛОГИЯ КАК НАУКА

К., если она претендует на роль научной дисциплины и собственный предмет исследования, с неизбежностью обращается к "археологии культуры , выявляет ее генезис, функционирование и развитие, раскрывает способы культурного наследования и устойчивости, "код культурного развития. Эта работа осуществляется на трех уровнях: сохранение культуры, ее базисных оснований, скрывающихся за вербальной, символической оболоч кой; обновление культуры, институты обновлени знания, новационные воздействия на "код культуры; трансляция культуры - опредмеченный мир культуры как мир социализации индивидуума. Все три уровня, характеризуя культуру в широком спектре ее формообразований (наука, техника, искусство, религия, философия, политика, экономика и т. д.), в то же время позволяют выявить структуру, образ деятельности, целостность культуры, что не может сводиться к описанию достижений культуры {элитарной культуры), и предполагает постановку и концептуальное решение проблемы воссоздания такой целостности. Все эти соображения дают возможность сделать некоторые выводы о предмете и задаче К. как научной дисциплины. Ее предметом выступает генезис, функционирование и развитие культуры как специфически-человеческого способа жизни, который раскрывает себя исторически как процесс культурного наследования, внешне сходного, но все же отличного от существующего в мире живой природы. Задача К. - построить "генетику культуры, которая бы не только объяснила историко-культурный процесс (в мировом и национальном масштабах), но могла бы прогнозировать его и, в перспективе, управлять им. Поставленная задача предполагает решение следующих фундаментальных проблем: выявление "гена и "генетического кода культурных феноменов, т. е. базисных структур, которые ответственны за сохранение, передачу социального опыта; изучение факторов, оказывающих расшатывающее, мутационное воздействие на "гены культурно-исторических образований, перестраивающих их "код в процессе творчества; изучение суммарных последствий такого развития как реальной истории "очеловечивания мира. Разумеется, такое понимание предмета, задач и программы культурологических исследований требует вовлечения в научный оборот обширного, разностороннего материала из всех областей и сфер социального творчества, однако главным полем исследования в этой синтетической области знания должен стать образ мысли, образ жизни, образ деятельности "рядовых субъектов истории. Палеоантропологическая реконструкция - наряду с дешифровкой знаковых систем, т. е. семиотическим анализом, - поэтому есть и метод, и содержание К. как теоретической дисциплины, не сводимой к иллюстративности и описательству и предполагающей строго концептуальный тип формулирования, постановки и решения своих проблем. При этом надо учитывать, что К. допускает многообразие применяемых методов и соответствующую реконструкцию различных типов культур. Сказанное позволяет охарактеризовать взаимодействие элементов К. как системы знания. Прежде всего нужно отметить, что К., выделяясь из философии, выступает как стиль философствования и связь с ней воплощается в философии культуры. Как бы ни рассматривалась сама философия (сциентистски или мировоззренчески), философия культуры является методологией К. как самостоятельной научной дисциплины и обеспечивает выбор ее познавательных ориентиров, дает возможности различной трактовки природы культуры. Если философия культуры нацелена на ее понимание как целого (всеобщее), то К. рассматривает культуру в ее конкретных формах (особенное), с опорой на определенный материл. То есть в К. как научной дисциплине по сравнению с философией культуры акценты смещены на объяснение ее конкретных форм с помощью теорий так называемого среднего уровня, основанных на исторической фактологии. А философия выполняет методологическую функцию, определяет общие познавательные ориентации культурологических исследований. Г. В. Драч