Веб-бібліотека - головна сторінка


Освітні технології / За ред. О. М. Пєхоти:

Технологічний підхід в освіті. Особистісно орієнтована освіта і технології. Вальдорфська педагогіка. Технологія саморозвитку. Технологія організації групової навчальної діяльності школярів. Технології розвивального навчання. Технології формування творчої особистості. Технологія навчання як дослідження. Проектна технологія. Нові інформаційні технології навчання. Технологія колективного творчого виховання. Педагогічна технологія "створення ситуації успіху". Сугестивна технологія. Аналіз образу - персонажа епічного твору: педагогічна технологія. Індивідуальність учителя і освітні технології...

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...

КУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКОЕ РОССИЕВЕДЕНИЕ В РОССИИ

- ведущая и доминирующая отрасль мировой русистики, изучающей и осмысляющей место, роль и специфику российской культуры во всемирном культурно-историческом контексте. Русистика наиболее интенсивно развивалась в XX в. за рубежом - по известным идеологическим и геополитическим причинам. Однако философское и культурологическое россиеведение, тесно связанное также с русской историографией (научно-историческим изучением российской истории в отечественной интеллектуальной традиции) и литературоведением (теория и история русской литературы), зародились и получили наиболее значительное выражение именно в России. Россия как философская, историческая и культурологическая проблема - важнейшая доминанта русской мысли XIX-XX вв. Этим объясняется не только наличие россиецентризма в русской мысли, получившего серьезное выражение в таких ее течениях как славянофильство, почвенничество, византизм, евразийство, "русская идея , но и ее общая ориентацион-ная специфика. Согласно последней основным предметом исследования и осмысления в отечественной философии истории, философии культуры и научной культурологии, начиная с Чаадаева и вплоть до последнего времени, оказывалась именно Россия - ее история и культура. Иные культурологические темы, даже за пределами исторической культурологии, также рассматривались с той или иной, но неустранимой оглядкой на обозначенную основную проблему. В итоге отечественная культурология стала по преимуществу культурологическим россиеведением - ив контексте общего цивилизационного самосознания, и в период резкого поворота к идеологизации культурологической и всей вообще общественной и гуманитарной мысли, и в многочисленных проявлениях индивидуального творческого поиска. А. Н. Ерыгчн