Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...

Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: Теорія соціальної педагогіки. Соціальна педагогіка: її предмет, функції та прикладні завдання. Філософські основи сучасної соціально-педагогічної діяльності. Психолого-педагогічні основи соціалізації людської особистості з метою гармонізації власно особистісних та загальносуспільних інтересів. Сугестологічна майстерність соціального педагога. Екопсихологічна система особистості. Вплив мікрочинників соціалізації на її формування. Формування екопсихологічної системи особистості в умовах впливу мезочинників соціалізації. Роль основних джерел макрочинників соціалізації у формуванні екопсихологічної системи особистості. Вплив мегачинників соціалізації на формування людської особистості. Проблеми сучасної віктимології...
Українське народознавство / За ред. С. П. Павлюка: Предмет і завдання етнографії. Походження українського народу. Етнічна територія України. Етнографічне районування України. Етнічний склад населення й сучасні етнічні процеси в Україні. Світоглядні уявлення та вірування. Людина. Доля. Душа. Демонологія. Довколишній світ. Релігія в житті українського народу. Передхристиянські вірування наших предків. Християнізація духовного життя українського народу. Етнічні архетипи в релігійному житті українців. Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість: етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Обрядовість весняного циклу. Літні звичаї та обряди. Осінні звичаї та обряди. Народні знання. Народний календар. Космогонія і астрономія. Метеорологія...
Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...
Пашутинський Є.К. Діловодство кадрової служби: Основна організаційна документація. Штатний розпис. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Положення про структурний підрозділ. Колективний договір. Трудовий договір. Посадова інструкція. Документація з особового складу. Розпорядчі документи з особового складу. Прийняття на роботу. Переведення на іншу роботу. Звільнення працівників. Надання відпусток. Відрядження. Заохочення. Стягнення. Матеріальна відповідальність. Трудова книжка. Облік кадрів. Особова картка. Особова справа. Табельний облік робочого часу. Охорона праці. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Зберігання кадрової документації...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...

КУЛЬТУРА ХУДОЖЕСТВЕННАЯ

совокупность худож. ценностей, а также исторически определенная система их воспроизводства и функционирования в об-ве. В качестве синонима К. х. иногда употребляется понятие "искусство". Характер и уровень развития К. х. определяется в конечном счете социально-экономическим развитием об-ва. Как отмечали основоположники марксизма, известные различия в стиле творчества Рафаэля, Леонардо да Винчи и Тициана были обусловлены разделением труда, сложившимся в Риме, Флоренции и Венеции того времени. Вместе с тем они неоднократно подчеркивали относительную самостоятельность развития К. х. и даже несоответствие определенных периодов ее расцвета с прогрессом об-ва в целом: "Например, греки в сравнении с современными народами, или также Шекспир" (Маркс К-, Энггльс Ф., т. 46, ч. I, с. 47). В К. х. входят, одновременно определяя ее специфику: совокупность наличных худож. ценностей, унаследованных от предшественников и выступающих в качестве предпосылки воспроизводства и развития К. х.; комплекс худож. ценностей данной исторической эпохи, отождествляемый с нею (напр., иск-во эпохи Перикла - Греция V в. до н. э.; иск-во эпохи Хэйан - Япония Х в., К. х. пореформенной России XIX в.); набор сформировавшихся и сознательно принятых норм и "технологий", канонизированных в "священных" образцах (напр., "Шицзин" в Китае), кодифицированных в поэтиках ("Поэтика" Аристотеля - IV в. до н. э., "Чит-ралакшана" - одна из древнеинд. поэтик I - II в, н. э.), декларированных в манифестах и программах, теоретически осмысленных и представленных в методе худож. творчества (напр., метод романтизма у иенских романтиков, реалистический метод в трудах рус. революционных демократов, метод социалистического реализма в публикациях Горького); группы непосредственных творцов худож. ценностей - художников, объединенных по профессиональным или идейным принципам в корпорации, братства, кружки (напр., прерафаэлиты в Англии, "Могучая кучка" в России), творческие союзы; понимающая и ценящая иск-во публика, контингент к-рой в зависимости от социально-классовой структуры об-ва может ограничиваться "са-лоном" илисовпадать с народом; система эстетических ценностей, обеспечивающая понимание иск-ва. К. х. неоднородна по своей социальной и худож. ориентации. В худож. плане в ней можно выделить классический, популярный и девиантный (отклоняющийся) уровни. Их соотношение весьма подвижно. Так, импрессионизм из девиант-ного ("салон отверженных") перешел в классический фонд совр. европ. К. х. В антагонистических об-вах собственно худож. ориентация находится в сложном переплетении с социально-классовой и религиозной, что придает К. х. весьма противоречивый характер. Ключ к пониманию социальной разнородности К. х. дает ленинское учение о двух культурах в каждой национальной культуре. К- х. - составная часть, ядро культуры эстетической, через к-рую и включается в систему общественных отношений. Однако между ними нет тождества. Они не совпадают ни по составу, ни по функциям, ни по темпам развития. Далеко не всегда выдающиеся явления К. х. становятся достоянием совр. ей эстетической культуры. Так, полотна У. Тёрнера, предвосхитившего достижения пленэра, современники не считали иск-вом. С др. стороны, К. х. не всегда отвечает назревшим эстетическим потребностям об-ва. Это образно выразил Маяковский: "Улица корчится безъязыкая, ей нечем кричать и разговаривать". Оптимальное отношение между К. х. и эстетической культурой предполагает развитые в об-ве эстетические потребности (Потребность эстетическая) и высокий потенциал К- х., призванной удовлетворять их. К. х. обладает свойствами открытой и закрытой системы. Свои образы, сюжеты, идеи она черпает в жизненном мире и в нем же находит смысл своего существования. Как только связь с миром прерывается, иск-во вырождается (декадентство, изощренная, но безжизненная "игра в бисер", по образному определению Г. Гессе). Однако для того чтобы К. х. была функциональной по отношению к об-ву, она должна обладать известной автономией, что необходимо для накопления и совершенствования ее идейно-эстетического потенциала. Для совр. буржуазной эстетики характерны либо абсолютизация автономии К- х., переходящей в эзотеризм "мира иск-ва", т. е, его обращенность лишь к "посвященным", элите (Ортега-и-Гасет, Дж. Дики), либо ее растворение в повседневной жизни, приводящее к стиранию различий между ними. Марксистско-ленинская эстетика, выявляя и оценивая общественную роль и задачи К. х., всегда исходила из ее специфического положения в об-ве. Разви
вая идеи Маркса по проблемам культуры, Ленин подчеркивал необходимость бережного отношения к К. х., к худож. интеллигенции, ее творческой деятельности. Следуя этой ленинской линии, КПСС видит одну из задач своей культурной политики в обеспечении широкого простора для действительно свободного творчества, повышения мастерства, дальнейшего развития многообразных форм, стилей и жанров литры и иск-ва.