Веб-бібліотека

Причепій Є. М. та ін. Філософія:

Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...

Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...

КУЛЬТУРА

Слово (лексема), термин и понятие К. многозначны. Этимологически восходит к латинскому термину "cultura (возделывание, обрабатывание), В теологическом толковании его соотносят с "культом , верой, полагая, что культ - это бутон, из которого произрастает культура. Слово и понятие "культура используются и применяются в несовпадающих отношениях. Насчитывается несколько сотен теоретических определений (дефиниций) культуры. Ее определяют как систему знаков, символическую оболочку человеческой деятельности; как то, что содеяно человеком, противостоит натуре (природе), как мир искусственных фактов (артефактов); как процесс прогрессирующего самоосвобождения человека; как форму традиционного поведения, программу образа жизни и т. д. Наличие такого множества определений демонстрирует сложность того, что именуют К. Это зависит от того, что пестр и противоречив, неисчерпаем и многогранен сам человек, ее творец и потребитель. Многие из этих определений (как бы они ни отличались друг от друга) вполне правомерны, но только во взаимодополнении, в интегративном единстве они могут высветить ее сферический полнокровный облик. Достаточно краткое и наиболее емкое определение могло бы звучать так: К. по внутренней сущности - это технология (способ созидательной деятельности) общественного человека, это надприродный способ накопления и передачи человеческого родового и индивидуального опыта, его оценивания и осмысления, это то, что выделяет человека из внешнего мира и открывает путь самобытного свободного развития. К. включает в себя и деятельность, и её результаты, смыслы и оценки. В. Е. Давидович


© 2009-2020  lib.ltd.ua