Веб-бібліотека - головна сторінка


Партико Т. Б. Загальна психологія:

Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...

КРОЗЬЕ Мишель

(р. 6.11.1922, СентМенеу), франц. социолог. Проф. ун-та в Нантере, руководитель Центра социологии организаций, президент Франц. социологич. об-ва (1970-72). Гл. сфера интересов К.- теоретич. и эмпирич. исследование социальных организаций, господство к-рых он считает фундаментальным явлением совр. обществ. развития. В работе "Феномен бюрократии" ("Le phenomene bureaucratique", 1963) К. разрабатывает теорию бюрократии, к-рая включается в общую теорию функционирования организаций и теорию культурных систем. В основе проблематики организаций, согласно К., должно стоять исследование власти и видов её распределения, анализ стратегии деятельности индивидов в групп.
Растущая зависимость эффективности организаций от деятельности людей, "человеч. ресурсов" диктует необходимость создания условий для активного социального участия, от отсутствия к-рого, по К., страдают как организации, так и их члены. Эти же темы К. развивает в кн. "Блокированное общество" ("La societe hloquee", 1970), в центре к-рой - проблемы социального изменения и усиления участия индивидов и групп в нововведениях. Под "блокированным" он понимает общество, подавляющее реальное изменение институтов и творч. инициативу. В теоретико-методологич. плане он тяготеет к структурно-функциональному анализу, выступая в то же время против его превращения "в функционалисте кую философию, в снисходительное одобрение обнаруженных взаимозависимостей" ("Le phenomene bureaucratique", P., 1963, p. 22). Средство избежать этого, по К. - выдвижение на первый план проблемы социального изменения, благодаря чему функциональный подход не элиминирует историко-генетический, но служит ему. В целом критика франц. общества, содержащаяся в работах К., осуществляется с позиций академич. социологии, не выходящей за рамки традиционного бурж. либерализма.