Веб-бібліотека - головна сторінка


Ярошовець В.І. Історія філософії:

Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...

КРИТИЙ из Афин

(ок. 460 - 403 до н. э.) - софистический мыслитель и политический деятель. Был близок с Сократом, и Платон делает его участником диалогов "Тимей" и "Критпи". Свои идеи высказывал в прозаических философских сочинениях и в драмах, от которых дошли только отрывки. Его натурфилософские идеи, напр., будто ВремениХроносу присуща космогоническая функция, не оригинальны. Критий воспринял у Сократа его недоверие к разуму коллектива и сделал это недоверие оправданием собственной тиранической власти, которую ему удалось захватить ненадолго. В сатировой драме "Сизиф" (fr. 25 DK) утверждал, будто веру в богов древние правители ввели, сознательно обманывая народ, чтобы добиться от него повиновения законам и нравственным нормам. Погиб в сражении со сторонниками демократии.
Фрагм. и свидетельства: DK II, 371 - 399; Tragicorum Graecorum fragmenta, ed. B. Snell, vol. l. Gott., 1971, p. 171-184. Лит.: Guthrie W. K. C. A history of Greek philosophy, vol. 3. Cambr., 1969, p. 298-304, 243-244; Untersteiner M. Les Sophistes, t. 2. P., 1993, p. 167-175.
A. И. Зайцев