Веб-бібліотека

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України:

Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...

КРАНТОР из Сол, Сицилия

(ок. 340/35 - 275 до н. э., Афины) - греческий философ, представитель Древней Академии, ученик Ксенократа и Кратета, товарищ Полемона, делил кров и стол с Аркесилаем. Диоген Лаэртий сообщает о сочинении Крантора "О скорби" и оставленных им "записках". Комментарий к "Тимею" Платона, первый в ряду комментариев к этому диалогу, оказал влияние, в частности, на Евдора (выдержки у Плутарха, De an. procr. 1012D и др., и Прокла, In Tim. I 76, l; 277, 8 Diehl). Крантор не признавал временного начала мира, понимая творение в смысле зависимости мира от более высокого онтологического начала. Душа состоит из умопостигаемой и чувственной природ, что позволяет ей судить о "здешнем" и о "тамошнем" мирах, определяя их сходства и различия. В этике Крантор был сторонником "метриопатии". Иерархия благ по Крантору: добродетель, здоровье, удовольствие, богатство (Sext. Emp. XI 51 - 58). Трактат "О скорби" был чрезвычайно популярен в позднейшей традиции и повлиял на жанр "философского утешения" (Цицерон, Плутарх и др.).
Фрагм.: Kayser F. De Crantore Academico. В., 1841; Mette H. J. Zwei Akademiker heute: Krantor von Soloi und Arkesilaos von Pitane. - "Lustrum", 1984,26, p. 8-40.
Лит.: Kassel R. Untersuchungen zur griechischen und romischen Konsolationsliteratur, 1958; Kramer H. J. Die Altere Akademie. - OOP, Antike 3, 1983, S. 151 sq., 161-164, 167-174; Dorandi T. Filodemo e lAcademia Nuova (PHerc., 1021, XVIII-XXVI). - "Cronache Ercolanesi" 17, 1987,p. 121; Idem. Il quarto libro delie "Vite" di Diogene Laerzio: lAcademia da Speusippo a Clitomaco, ANRW II 36, 5, 1992, p. 3774 - 3777.


© 2009-2020  lib.ltd.ua