Веб-бібліотека

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів:

Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...

Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...
Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...

КОВАЛЕВСКИЙ Максим Максимович

(27. 08(8. 09). 1851, Харьков - 23. 03 (5. 04). 1916, Петроград) - историк, социолог, правовед. Один из основателей Московского психологического общества, кафедры социологии при Психоневрологическом ин-те в Петербурге, Международного социологического ин-та и Рус. высшей школы общественных наук в Париже, издатель (совместно с В. Ф. Миллером) журн. "Критическое обозрение". Вынужденный долгое время работать за рубежом, К. как историк использовал иностранную тематику и материалы для решения российских проблем, связанных с развитием капитализма. По оценке Сорокина, К. до конца дней испытывал большое влияние О. Конта и Г. Спенсера, и прежде всего в осн. трудах: "Социология" (1910, Т. 1-2), "Современные социологи" (1905). По инициативе К. с его предисловием вышли в свет 5 т. источников "Родоначальники позитивизма" (1910--1913). Отстаивая принципы ортодоксального позитивизма, К. отрицательно реагировал на совр. течения в социологии и философии, включая народнический субъективизм, неокантианство, философию жизни, эмпириокритицизм. Единственное исключение представлял марксизм, влияние к-рого было на него бесспорным и самим им подчеркивалось, хотя он и подвергал его критике с позиции позитивизма. Большую роль здесь сыграло его многолетнее личное знакомство с основоположниками марксизма. Несмотря на несхожесть мировоззренческих позиций и постоянную полемику, обе стороны высоко ценили друг друга. К. Маркс видел в нем своего "друга по науке", К. в своих письмах и работах именовал его "дорогим учителем", "властителем дум эпохи", "духовным вождем XIX века", "великим апостолом новейшей социологии". Осн. законом социологии К. считал закон прогресса. Его сущность - рост солидарности, расширение "очеловеченной" среды. Природа прогресса не субъективно-ценностного характера, а вполне объективна. К. решительный противник субъективного метода в социологии, отстаиваемого народниками. Он полагал, что относительность такого явления, как прогресс, не отменяет его непрерывность, поскольку в том или ином виде он дает о себе знать в каждую эпоху. По мнению К., развитие в основном носит эволюционный характер, всякие попытки его задержать или ускорить в конце концов терпят поражение. Что касается революционного способа движения вперед, то он патологичен. Тем не менее, революции могут осуществлять и прогресс, хотя подобные болезненные скачки со временем должны изжить себя. К. не соглашался с выдвинутым Контом принципом исторической периодизации, в основе к-рого последовательная смена мировоззрений, связанная с развитием лишь знания, а не об-ва в целом. К. был сторонником "теории факторов", исходящей из признания множества движущих сил исторического процесса. Не отрицая единства всех сторон об-ва, он отказывался считать его конечной движущей силой один к.-л. из факторов. Все они в конечном счете равноценны, хотя в разные времена на авансцену выдвигаются то религия, то политика, то экономика. В итоге ни один из них не играет постоянной решающей роли. В этой связи представляется ошибочным мнение, будто бы всеопределяющую роль, по К., играет демографический фактор. В системе его воззрений он играет такую роль только применительно к экономике. Закономерность в истории, по К., имеет всепробивающую силу, случайные привходящие обстоятельства могут только либо задерживать, либо ускорять ход событий, но не отменять его. Роль исторических героев не следует преувеличивать, поскольку они сами продукт среды и успех их деятельности ею же и обусловлен. Подчеркивая черты сходства законов природы и об-ва - объективность, необходимость, естественность, - в то же время К. не был склонен ни натурализировать об-во, ни чрезмерно противопоставлять эти две сферы действительности. Как историк, К. широко использовал историко-сравнительный метод, особенно в целях сопоставления государственных политических и экономических структур докапиталистических об-в Европы, включая Россию.


© 2009-2020  lib.ltd.ua