Веб-бібліотека - головна сторінка


Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні:

Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...

Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...
Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування: Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...

КОНТЕКСТ ОТКРЫТИЯ

- понятие методологии науки, характеризующее возможности анализа процессов формирования, совершенствования и развития научно-теоретического знания. Понятие контекста открытия в противопоставлении понятию контекста оправдания было сформулировано в т. н. стандартной концепции анализа, разделявшейся сторонниками логического позитивизма и большинством западных специалистов по методологии науки в 1930 - 50-х гг. Смысл этого противопоставления заключался в отрицании возможностей точного логико-методологического анализа формирования, совершенствования и развития научно-теоретического знания, которые рассматривались в качестве предмета только психологии, социологии и истории науки и прочих когнитивных дисциплин, но не логики и методологии науки. Исходным основанием столь резкой позиции являлась несостоятельность индуктивизма в духе Бэкона - Милля с его претензиями на разработку т. н. логики открытия. Действительно, процессы построения и развития научных теорий, предполагающие конструирование идеальных объектов типа молекулярно-кинетической модели газа, структурных формул химии, моделей строения атома и т. п., никак не могут быть уложены в прокрустово ложе правил научной индукции. Английский историк и методолог науки У. Уэвелл в сер. 19 в. подчеркивал, что процесс открытия предполагает привнесение синтезирующей и обобщающей концепции, всегда выходящей за пределы эмпирической данности, и этот процесс нельзя подчинить определенным правилам, которые можно формулировать лишь применительно к обоснованию выдвигаемых гипотез. Эта установка Уэвелла по существу легла в основу гипотетико-дедуктивной модели науки, связанной с принципиальным противопоставлением контекста открытия и контекста оправдания. Справедливая критика несостоятельности претензий индуктивизма сочетается, однако, в этом противопоставлении с неоправданным игнорированием вообще возможностей методологического анализа формирования и развития научного знания. Между тем современная методология науки достигла значительных результатов в исследовании типовых ситуаций в формировании и развитии теорий, в т. ч. в процессах "обратной связи" с эмпирией, демонстрирующих единство контекста открытия и контекста обоснования в выявлении динамики научно-теоретического знания (работы Г. П. Щедровицкого, В. С. Степина, E M. Hyгаева, М. А. Розова и др.).
В. С. Швырев