Веб-бібліотека - головна сторінка


Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії:

Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...

Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...
Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...
Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...

КОНТ ОГЮСТ (

1798-1857) - французский философ, социолог, основоположник позитивистской философии. Основная работа: "Курс позитивной философии" в 6 томах (1830-1842). В разработке методологических основ позитивизма опирался на идеи французского философа А. Сен-Симона,  который на основе специфики  способа  объяснения  мира  выделил  три  стадии  интеллектуального развития  человечества: а) теологическую (объяснение мира на основе действия сверхъестественных сил), б) метафизическую (на основе умозрительных абстракций и критики религиозного объяснения мира), в) позитивную (опирающуюся на факты, эксперимент и опыт). На основе этого, Конт сделал вывод, что позитивная стадия является подлинно научной, ибо все суждения о мире опираются не на абстрактные, оторванные от  действительности знания, а на конкретные и опытные факты. "Позитивизм, - писал О. Конт, - глубоко противоположен материализму не только по своему философскому характеру, но и по своему политическому назначению". Исходным пунктом всех рассуждений О. Конта был анализ науки и ее отношения с философией. Он объявил "метафизикой" всякую теорию, твердо  признающую существование и  познаваемость объективной  реальности. Наука должна ограничиваться описанием внешней структуры явлений, при этом должна отвечать на вопрос как, а не почему протекают данные явления. Описать- значит отчасти и объяснить, ибо описание структуры явлений позволяет вывести законы,  формирующие  наблюдаемые  функциональные  отношения  между подвижными элементами  данной  структуры. А это, в свою очередь, может способствовать вероятному предсказанию будущего течения событий. Отсюда вытекает знаменитая формула Конта: "Знать, чтобы предвидеть, и предвидеть, чтобы мочь". В своей классификации Конт расположил науки в направлении от общегои простого, более легко изучаемого и точного знания к знанию частному, более сложному для исследования, а потому и менее точному. Прежде всего он делит все науки на две группы -  теоретические и прикладные. Затем теоретические науки делит на 1) абстрактные, или общие, которые трактуют о классах явлений;2) конкретные, или частные, описательные, которые занимаются предметными комбинациями разных явлений, например, минералогия, ихтиология и т.д. В этомделении наук  О.  Конта  больше  всего  интересуют  абстрактные  теоретические науки, которые он представил в следующем ряду: 1) математика с включением в нее  теоретической  земной  механики;  2)  теоретическая  астрономия  (небеснаямеханика); 3) физика; 4) химия; 5) физиология (биология); 6) социология. Последняя наука была детищем Конта, как и сам термин. Этой наукой он надеялся заменить  целый  спектр  наук  об  обществе,  включая  политическую  экономию,правоведение, этику. В этом ряду нет философии (она устраняется за ненадобностью, поскольку теперь каждая наука сама себе философия). Функции же самой философии Конт низводит до роли систематизатора научного знания. В социологии Конта,  которую  он  нередко  называл  социальной  физикой,  переплетались биологический  натурализм  и  исторический  идеализм.  Подобно  физике,  Конт выделял в социологии два раздела -социальную статику и социальную динамику. Согласно Конту, социальная динамика исследует изменения отношений идей подвлиянием идей, а социальная статика - условия равновесного состояния общества. Социология должна быть построена дедуктивно так, чтобы изучение частных (индивидуальных) явлений основывалось на  предшествующем познании общих(коллективных) процессов. Социальная динамика описывает развитие общества и его историю. Первичный элемент человеческого общества - семья. В ходе истории идет смена мировоззрений согласно закону трех стадий. Каждый этап развития человеческого духа воздействует определяющим образом на политические, правовые и экономические  отношения людей. Теологической стадии духа соответствовал режим наследственных феодальных монархий,  "метафизической" -подъем средних классов, влияние юристов, при позитивной же стадии обществом будут править  позитивисты-философы от имени капитанов финансового мира - банкиров. Каждой из трех стадий политической организации общества соответствует, в свою очередь, своя эпоха гражданской истории - военно-завоевательная,оборонительная и, наконец, научно-промышленная, т.е. капиталистический строй.  Конт был сторонником полной диктатуры крупной финансово-промышленной буржуазии и противником  представительных учреждений, демократии.Социальная статика абсолютно не связана с социальной динамикой. В ее задачу входит обоснование устойчивого состояния общества. В ней предлагается нормативный принцип процветания "позитивного"  общества: "любовь как принцип,порядок как основание и прогресс как цель". "Любовь" в формуле Конта означает не разумно-эгоистическое  чувство Фейербаха, а некое таинственное влечение, совершенно автономное и необъяснимое. Именно на этом чувстве должны основываться отношения  между  социальными  группами.  "Порядок"  предполагает сохранение  социального  статуса  отдельных классов  и  социальных групп.  Что касается "прогресса", то он видится Кошу в  материальном благополучии. Контсыграл положительную роль в развитии науки и её популяризации, сделав науку объектом философского интереса, чем проложил линию сциентизма.