Веб-бібліотека - головна сторінка


Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс:

Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...

Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...

КОНТ (COMTE) Огюст

(1798 - 1857) - фр. философ, основоположник позитивизма в философии, социологии, эстетике. Условием "позитивного" (достоверного) знания для него является отказ от исследования конечных причин явлений, ибо они, по К., находятся за пределами опыта и непостижимы. С позиций агностицизма К- оспаривает правомерность философской проблематики. Позитивистская эстетика, согласно К., должна базироваться на "субъективном принципе" (т. е. на позитивистской концепции человека), на "объективном догмате" (т. е. на теоретическом учении позитивизма о внешнем мире) и на "активной цели новой философии" (т. е. на социологическом учении позитивизма). Согласно придуманной К. априорной схеме мозгового устройства человека, чувственные органы доминируют над интеллектуальными. Чувство, по К., является источником и иск-ва. Однако образы иск-ва не должны удаляться от истин науки; поэтический вымысел допустим лишь в тех пределах, в к-рых обнаруживается относительность нашего знания объекта. Критикуя аморализм "искусства для искусства", К. одновременно отрицает право иск-ва на критицизм, на революционный пафос. Для К-цель иск-ва - быть выразителем человеческого (индивидуального и социального) единства. Поэтому художник должен стремиться к изображению лучших образцов, способных быть примером для подражания, т. е. к идеализации. Эстетика К. целиком подчинена его социально-философской системе. Нек-рые гносеологические и эстетические идеи К. были восприняты теоретиками натурализма.