Веб-бібліотека

Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М:

Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...

Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...
Муромцева Ю.І. Демографія: Демографія. Предмет і методи дослідження. Об'єкт і предмет демографії. Методологічні засади демографії. Міжпредметні зв'язки демографії. Джерела даних про населення і демографічні процеси. Переписи населення. Вибіркові обстеження населення. Поточний статистичний облік населення. Чисельність населення та його склад. Абсолютна чисельність населення. Середня (середньорічна) чисельність населення. Статево вікова структура населення. Шлюбно-сімейна структура населення. Динаміка чисельності та складу населення України. Смертність і тривалість життя населення. Епідеміологічний перехід. Показники рівнів і структури смертності. Динаміка смертності й очікуваної тривалості життя в Україні. Народжуваність і репродуктивна поведінка...
Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками. Методологія і принципи психологічного дослідження. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження. Дослідницькі вміння. Етика дослідника. Загальна психологічна характеристика студентського віку. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості...
Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки): Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...
Чекман І. С. та ін. Фармакологія: Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...
Укладач О. І. Когут. Основи ораторського мистецтва: Риторика як наука і мистецтво. Історія ораторського мистецтва. З, Цицерон та Феофан Прокопович - видатні оратори. Соціально-політичне красномовство: парламентська промова. Сучасний риторичний ідеал. Тема, цільова установка промови. Збір матеріалу. Інформаційні промови. Композиція промови: вступ, основна частина, висновки. Аналіз композиції промов. Аналіз композиції промов видатних ораторів. Методи побудови промови (індуктивний, дедуктивний, хронологічний). Промови з метою переконати. Закличні промови. Конспект. Складання конспекту лекції. Теза, аргумент, спосіб доведення в лекції. Розробка системи аргументів. Основні жанри ораторських виступів - лекція, доповідь, промова. Похвальні промови...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...

КОНСТИТУИРОВАНИЕ, конституция

(нем. Konstitution) - понятие феноменологии Э. Гуссерля, обозначающее Широкий спектр проблем и методов анализа, которые позволяют ухватить многомерные процессы формирования человеческим сознанием его предметных целостностей (вещь-вещность, тело-телесность, живое тело) , духовных единств (душа, личность), универсальных формообразований (природа, мир, история). Теория и концепция конституирования представлены уже в "Идеях" I (1913), но особенно масштабно развернуты в поздних работах и рукописях Гуссерля. Суть и значимость проблемы конституирования - в постепенном переходе Гуссерля от акцентирования темы интенционального предмета к созданию целой системы "универсального конститутивного синтеза", в приведении "в систему всех предметов возможного сознания" ("Картезианские размышления", § 22, 23). Главные тематические блоки и идеи теории конституирования. 1. Если предшествующая философия рассматривала такие целостности, как "вещь", в качестве данных и само собой разумеющихся, то в рамках феноменологии возникает обширная дисциплина, в центре которой - "проблема всеобщей конституции предметностей региона "вещь" в трансцендентальном сознании или, говоря короче, феноменологическая конституция вещи" (Husserliana, далее: Hua, Bd III. Den Haag, 1972, S. 364). Этой проблематике посвящены многие тексты Гуссерля (Hua, Bd. IV, XVI) - с акцентом на конституирование таких аспектов, как "материальность, позволяющая отличать вещь от фантома" (Ideen II, Hua, IV, 1952, S. 36 - 37); "идентичность вещи самой себе"; субстанция (вещь, идентичная самой себе и рассматриваемая "во временной актуализации ее состояний в соответствии с условиями" - там же, S. 44); реальность как нераздельное единство субстанциальности и каузальности (там же, S. 5). 2. Различение конституирования Korper и Leib, т. е. тела природы и живого тела; разработка темы конституирования Leib как человеческого тела (тело как "целостный орган восприятия" - рукописи, сигнатура В III 2, S. 18; тело и его локализация: "мое тело и есть "здесь" (hier)" - рукописи В III 12/VI, S. 33; конституирование единства тела и души). 3. Конституирование личности - "связи личности", установки, имеющие внутреннее единство и принадлежащие к бесконечному горизонту истории (там же, S. 371); единство побуждений, мотиваций, способностей, решений, эмоций личности; структуры "я могу" в их "позитивной потенциальности" (там же, S. 255). 4. Конституирование интерсубъективности и историко-социальных миров. Мир как "персональный" окружающий мир, т. е. мир личности - "всегда "духовный" мир... Мир для меня есть мир для "нас", это "универсально-исторический мир" (рукописи, сигнатура 114/Х, S. 10 f). Интенциональность здесь должна быть осмыслена и конституирована как "совместная (Mit =) интенциональность". Гуссерль анализирует "конституирование другого" (на основе изначального опыта моей субъективности). Основной модус опыта в отношении Alter ego (другого) - вчувствование (Einfuhlung), сопереживание, мысленное "вживание" в жизнь других людей, конституирование единения Я и Ты (Ich-Du-Einigkeit - рукописи, сигнатура С 171, S. 34). 5. Конституирование мира как целого и временности (Zeitlichkeit) мира. "Инвариантная структура способа проявления мира в его конечности" выступает как всеединство вещей (формально-онтологическая структура) и как мир, взятый во всех регионах предметностей (региональная структура) (рукописи, сигнатура F 123, S. 37,139), как "тотальность всех тотальностей" (рукописи, сигнатура К 6, S, 199). Мир конституируется через такую под-структуру, как горизонт (Horizont). 5) В § 20 "Картезианских размышлений" Гуссерль поясняет: в любом интенциальном анализе наряду с прямо и явно полагаемым (интендируемым) всегда есть со-полагаемое (Mitgemeinte). И интенциональный анализ учитывает и в принципе может тематизировать, изложить "коррелятивный горизонт", заключенный и как бы предуказанный в "смыслодающей интенциональности актуального переживания имплицитно" (Hua, Bd. 1,1963, S. 85). Напр., к каждому "внешнему восприятию" принадлежат некоторые линии-указания, как бы идущие от собственно воспринимаемых сторон предмета, к сополагаемым, возможным восприятиям (скажем, "сополагание" оборотной, непосредственно и актуально не воспринимаемой стороны предмета). Тем самым Гуссерль утверждает, что "горизонтная структура (Horizontstruktur) предписывает трансцендентальному анализу новую методику, суть которой - в ориентации на динамику действительного и возможного, актуального и потенциального, настоящего и будущего" (там же, S. 86). "Горизонты" - это потенциальности, которые уже включены, "предписаны" исходя из актуального потока интенционального сознания; это неопределенные, открытые структуры и содержания, которые имплицитно содержатся в определенном, положенном. "Горизонтность" (Horizonthaftigkeit) y позднего Гуссерля превращается в решающий способ конституирования мира, начиная от "сопутствующих" горизонтов, которые являются вместе с вещами и единствами вещей, и до конституирования "горизонта горизонтов", т. е. мира как такового. "Мир является сущим для меня в ядре опытности (Erfahrenheit) и горизонте неопытного (Unerfahrenes). Горизонтность свойственна всему, на что я могу полагаться как на действительно [познаваемое] в опыте, действительно схватываемое или подлежащее схватыванию. Все имеет свой внешний и внутренний горизонт - как потенциальную возможность того, что око может быть привнесено к опытному познанию в качестве также-сущего (Mitseiendes), также-значимого (Mitgeltendes)" (рукописи, сигнатура С 7 II, S. 6). "Мир нам существенным образом дан горизонтно (horizonthaft)... но все горизонтное содержит возможность того, чтобы переходить к новым опытам, от которых проистекают новые указания - вместе с новыми путями действительно сохраняющегося восприятия; кроме того, всегда есть пустые горизонты без определенных предуказаний..." (рукописи, сигнатура С 13,1 S. 22). "С самого начала каждый человек принципиально располагает мировым горизонтом (Welthorizont), в котором все (в возможности) встречающиеся ему люди включаются в свои человечества (Menschenheiten)" (рукописи, сигнатура К III 6, S. 198). 6. Конституирование времени: более конкретные "временные определенности" вещей (все индивидуальные предметы привязаны ко времени их становления и "дления") ступенчатым образом конституируют "время мира" (Weltzeit). На конституировании времени строится конституирование пространства. 7. Особый характер имеет конституирование "объективного мира" как одного из производных формообразований человеческой культуры, отличных от мира как такового. Для выявления его конституирования совершается редукция к жизненному миру, а через него - к моему "примордиальному" миру (т. е. миру изначального опыта, не затронутого наукой и ее идеализациями). 8. Гуссерль набросал программу исследования конституирования различных культурных целостностей и ценностей ("регионов"), в результате феноменология предстала в виде древа "региональных онтологии" (онтология физической природы, личности, организмов, духа этических и эстетических ценностей и т. д.).
Н. В. Мотрошилова


© 2009-2020  lib.ltd.ua