Веб-бібліотека

Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко:

Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...

Максименко С.Д. Загальна психологія: Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...

КОНСЕРВАТИВНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ

- понятие, обозначающее распространившиеся в 1920-х годах в Европе, особенно в Германии, новые формы радикального консерватизма. В них видели выход из кризисной ситуации в обществе, последовавшей за первой мировой войной. Идеологи К.р. отстаивали ценности порядка и коллективной солидарности, дисциплины и иерархии, противопоставляя их анархии, индивидуализму и эгалитаризму, связанным с утверждением демократических и либеральных форм жизни. Термин "К.р." впервые появился в статье Томаса Манна "Русская антология"(1921).
Несмотря на некоторое сходство с романтизмом старого политического консерватизма и национализма, новые "консервативные революционеры" воодушевлялись уже не ценностями традиционных форм жизни и культуры. Их основной интенцией было аналогичное ницшеанскому отрицание тех феноменов, которые обычно связываются с капиталистической модернизацией. Они отстаивали органические целостности против индивидуализма и социального атомизма, веру против скептицизма, метафизику против науки, жизнь против механизма, героизм против буржуазной расчетливости, реальное материальное производство против коммерции и спекуляции, духовную иерархию против стереотипности мещанства. Они были настроены антибуржуазно и антилиберально, но вместе с тем считали устарелыми идеи классовой борьбы. Большинство из них не разделяло марксистских взглядов, однако синдикалисткие идеи Ж. Сореля и подчеркивание важной роли политических мифов находили сторонников в этой среде. Среди многочисленных мифопорождающих работ, написанных в духе К.р., выделяются по влиянию на современников книги Шпенглера "Пруссачество и социализм" (1920) и Юнгера "Рабочий. Его господство и облик" (1932). Шпенглер верил, что выход из кризиса может быть найден в слиянии двух ранее разделенных традиций: во-первых, издавна культивировавшихся в качестве прусских ценностей чувств обязанности, дисциплины, самоотречения и, во-вторых, социалистической идеологии. Они должны объединиться в общем стремлении к преодолению пагубного распространения индивидуализма и либерализма. В правоконсервативных пророчествах Юнгера не шпенглеровский юнкер-социалист, но "рабочий" должен стать архитектором нового общества и государства. Однако его героический "рабочий" имел мало сходства с обычным работником индустриального производства. Скорее в нем угадывается перерожденный сверхчеловек Ницше, пронизанный духом экстатического коллективизма. Эта новая историческая фигура должна стать универсальным типом человека в современном государстве. В последнем не только в условиях войны, но и в мирное время должна осуществляться ситуация "тотальной мобилизации", в которой не должно быть места либеральным свободам и гражданским структурам, основанным на формально-правовых нормах. Их место должен занять перспективный "рабочий план", который выражает абсолютную волю нового государства и который реализуется этими героическими рабочими. Особую роль в этом отводилась технике, именно через нее реализуется воля к власти. Для рабочего техника становится мировоззрением и этикой, определяющими его образ жизни. Государство, которое превращается во всесильную человеко-техническую тотальность, в состоянии вывести общество из того уныния и хаоса, в котором оно оказалось после мировой войны.
Идеи К.р. были популярны среди ряда нем. интеллектуалов 20-х годов, прямо или косвенно они подготовили почву для национал-социализма и фашизма в Европе. В русской мысли сходные построения в это время можно найти у евразийцев.
Т.Ю. Сидорина
Шпенглер О. Прусская идея и социализм. Берлин, 1922; A. Mohler. La revolution conservatrice en Allemagne (1918-1932). Puiseaux, 1993.


© 2009-2020  lib.ltd.ua