Веб-бібліотека - головна сторінка


Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів:

Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...

Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...
Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Прикладні аспекти екології як науки. Визначення межі і методи екології. Короткий історичний нарис розвитку екології. Розділи і тематика екології та зв'язок її з іншими науками. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології. Екологічний стан в Україні. Екологічні проблеми сучасності. Кодекс екологічної етики спеціаліста. Всесвіт, Земля і біосфера. Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Ґрунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...
Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія: Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...
Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...
Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...

Нашкерська Г.В. Фінансовий облік:

Фінансовий облік. Основи побудови фінансового обліку. Зміст і завдання фінансового обліку. Облікова інформація та прийняття економічних рішень. Користувачі облікової інформації. Суб'єкти господарської діяльності в Україні. Організація облікової роботи. Основні принципи фінансового обліку. Нормативне регламентування фінансового обліку. Вимірювання і оцінка у фінансовому обліку. Зміст та необхідність облікових оцінок. Оцінка на дату придбання (виготовлення) активів. Оцінка на дату передачі (обміну). Оцінка з урахуванням зміни вартості грошей у часі. Оцінка за ліквідаційною вартістю. Облік грошових коштів та їх еквівалентів. Зміст грошових коштів та їх еквівалентів. Облік касових операцій. Облік грошових коштів на рахунках у банках...

КОНФЛИКТ СОЦИАЛЬНЫЙ

- один из видов социального отношения; состояние противостояния, борьбы между отдельными индивидами или группами людей, пронизывающее все области общественных отношений и сферы человеческой деятельности. Теоретически содержание понятия "социальный конфликт" раскрывается при соотнесении его понятиям "сотрудничество" и "согласие" (консенсус), без которых немыслим "социальный порядок" . В идеологизированных интерпретациях социальных отношений социальный конфликт рассматривается в виде нежелательного "момента" реальной практики, который должен быть устранен политическими либо духовными средствами. Преодоление социального конфликта с этой точки зрения должно привести к гармонизации социальных отношений, к некоему идеальному состоянию, счастливой гармонии, к жизни без борьбы. Как правило, реализация идеала бесконфликтного состояния переносится в отдаленное будущее или в загробную жизнь ("град Божий"). Более реалистические теории социальных отношений рассматривают конфликт как постоянный и неустранимый компонент общественной жизни, включенный так или иначе и в структуру сотрудничества (через состязательность в общем деле, соревнование и проявление инициативы). С этой точки зрения наиболее важными являются вопросы о формах социального конфликта, фазах развития и средствах, которые используются конфликтующими сторонами в борьбе за реализацию своих интересов: прямое насилие, принуждение, обман, убеждение и использование ненасильственных методов решения конфликтов, включающих переговоры с целью поиска согласия.
Не менее важный вопрос связан с выявлением причин социальных конфликтов. Теоретические построения по этому поводу различаются по степени общности или конкретизации анализа. Самое общее толкование причин социального конфликта связано с учением о противоречии, с концепцией "раздвоения единого" (см. Диалектика), с представлениями о "дифференциации целого". Важный шаг по пути конкретизации проблематики социального конфликта связан с идеями социального равенства (см. Равенство социальное) и неравенства, выдвинутыми в эпоху Просвещения. С этой точки зрения социальный конфликт выражает протест против социального неравенства. Позитивный момент в этом протесте формулируется в качестве "борьбы за справедливость", утверждение которой связано с устранением определенных форм социального неравенства. В обобщенном виде борьба против социального неравенства и за утверждение социальной справедливости рассматривается как борьба классов. Теория социального конфликта приобретает в этом случае вид учения о классах и классовой борьбе. Важным моментом является разграничение реального конфликта как конфликта интересов, способов осмысления общности интересов конфликтующих сторон и его идеологического оформления и представления в массовом сознании, которое осуществляется группами профессиональных идеологов. На этой основе возникло два подхода к объяснению социального конфликта - ресурсный подход, настаивающий на решающей роли материальных компонентов в целеполагании конфликтующих сторон (овладение ресурсами разного типа - богатством, собственностью, властью как контролем за организационными структурами, авторитетом и престижем, открывающими доступ к ресурсам разного типа) и ценностный подход, выдвигающий на первый план противостояние ценностных ориентации (идеологических принципов, нравственных установок). В реальных конфликтах оба аспекта мотивации социального конфликта, как правило, переплетаются подчас весьма сложным образом. Следующим направлением конкретизации теории социального конфликта является анализ в связи с определенным пониманием потребностей. Так, П. Сорокин усматривал причины конфликтов в том, что определенная группа "базовых потребностей" людей и социальных групп оказывается неудовлетворенной. Такие потребности связаны с инстинктами, они не осмыслены рационально. Это инстинкт самосохранения, потребности в пище, жилье и одежде, собственнический инстинкт масс, половой рефлекс, инстинкт самовыражения и соревновательности, потребность в свободе. Неудовлетворенные потребности масс - непосредственная причина не только социальных конфликтов, но и революций. М. Вебер, сформулировавший социологическое понимание социального конфликта, связывал любые его формы прежде всего с проблематикой власти. Социальный конфликт в рамках этой традиции рассматривается с точки зрения отношений господства (доминирования) и подчинения. Сами эти отношения неустранимы, поскольку жизнь любого человеческого сообщества так или иначе организована. А там, где есть организация, есть и иерархия позиций и статусов, необходимость согласования и субординация, специализация на определенных функциях управления, с одной стороны, и готовность или неготовность принять определенные формы господства - с другой. Властные группы в любых общественных системах сосредоточивают в своих руках важные преимущества, смысл которых состоит в обеспечении воспроизводства этих групп. Несмотря на то что внутри властной группы могут возникать и возникают конфликты, она их преодолевает и объединяется перед лицом угрозы со стороны внутреннего или внешнего врага. Веберовская типология господства (традиционный, харизматический и рациональный типы) позволяет понять разные механизмы формирования, обострения и регулирования конфликтов. Вместе с тем такой подход создает методологические основания для анализа одного из наиболее важных конфликтов современного общества - модернизационного конфликта, в основе которого противостояние современности и традиционализма. Р. Дарендорф в своей классической работе "Класс и классовый конфликт в индустриальном обществе" (1959) показал, что для европейского капиталистического общества 19 в. наиболее характерным был биполярный классовый конфликт между предпринимателем и рабочим. Однако в 20 в., особенно после 2-й мировой войны, ситуация изменилась. Промышленное производство перестало быть основной сферой жизни общества, социальная жизнь стала гораздо сложнее и дифференцированнее. Эпоха биполярного конфликта ушла в прошлое. Появились новые возможности в удовлетворении потребностей разных социальных групп, находящихся в конфликтных отношениях с точки зрения компенсации возможного и реального ущерба для них. Опыт исследования конфликтов и разрешения проблем привел к появлению особых институтов, специальная задача которых состоит в регулировании конфликтов. Деятельность таких институтов - индустриальной и парламентской демократии (см. Демократия парламентская), судебных инстанций различного рода, трехсторонних комиссий - составляет механизм функционирования современного демократического общества. Без этих институтов демократия не существует, их смысл состоит в согласовании интересов различных социальных и профессиональных групп, в предотвращении конфликтных ситуаций разного рода, в воспитании культуры поведения, основанной на признании законности не только собственных интересов, но и интересов др. групп. Современная демократия в силу этих причин оказывается не столько демократией большинства, сколько демократией консенсуса, основанной на признании разнообразия интересов различных социальных групп, в т. ч. и меньшинств различного рода - этнических, тендерных и демографических групп, групп инвалидов, групп, по-разному ориентированных в мировоззренческом плане. Опыт российской истории последних десятилетий выявляет специфику социальных конфликтов в России. Для нач. 20 в. было характерно переплетение модернизационного конфликта в его острой фазе с конфликтом классовым. Неспособность правящих кругов страны к урегулированию конфликтов привела к тому, что именно классовый конфликт стал доминирующим в развитии внутрироссийской ситуации. Этот конфликт - после поражения России в русско-японской и 1-й мировой войнах - привел к тому, что раскол российского общества, имевший место по множеству оснований, перешел в революцию и гражданскую войну. Вместе с тем победа одной из сторон в гражданской войне не создала устойчивого мира. Она породила иллюзию правды победившей стороны, что и было закреплено официальной идеологической доктриной. Взаимная ненависть, накопленная в годы гражданской войны, продолжала действовать, опираясь на стереотип "врага народа". Однако в эти же годы Россия сделала мощный рывок по пути модернизации, позволившей стране выдержать фашистское нашествие и внести решающий вклад в разгром гитлеровской Германии.
После 2-й мировой войны социальный конфликт в России приобрел новые формы. Бюрократизированный правящий класс, опиравшийся на милитаризацию экономики и всей политической системы, оказался неспособным к тому, чтобы реалистически определить соотношение перспективных и ближайших задач российской модернизации, что привело в конечном итоге к краху Советского Союза и всей системы государственной власти. Начавшийся вслед за этим новый этап развития социальных конфликтов развернулся на трех полях социального пространства. Во-первых, это поле приватизации, связанное с формированием новых социальных слоев и резкой социальной дифференциацией. Поскольку реальные процессы на этом поле происходят в темпах, опережающих их правовое и законодательное оформление, равно как и динамику нравственного и правового сознания, постольку они влекут за собой настоящий взрыв девиантного поведения и преступности, что, в свою очередь, ведет к криминализации социальных отношений. Социальный конфликт в современных условиях есть конфликт между законопослушным и отклоняющимся поведением. Во-вторых, это поле формирования новой государственности - борьбы за конституционное устройство Российской Федерации, в основе которой - борьба интересов центральной и региональных элит за распределение властных полномочий и контроль над ресурсами. В-третьих, это определение места России в современном мире в условиях наступающего доминирования глобальных процессов. Социальный конфликт в России носит, следовательно, многомерный характер. Это означает открытость России нескольким вариантам дальнейшего развития.
Лит.:АхиеэерА. С. Россия: критика исторического опыта (Социокультурная динамика России), т. 1: От прошлого к будущему. Новосибирск, 1997; Бендикс Р. Образ общества у Вебера. - В кн.: Вебер М. Избр. произведения. М-, 1993; Здравомыслие А. Г. Социология конфликта. М-, 1996; Он же. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве. М-, 1997; Он же. Осетино-ингушский конфликт. М., 1998; Маркс К. Классовая борьба во Франции с 1848 по 1850 г. - Маркс К. и Энгельс Ф. Избр. произведения, в 3-х т. М" 1979; Маркс К. 18-е брюмера Луи Бонапарта. - Там же; Сорокин П. А. Социология революции. - В кн.: Человек, цивилизация, общество. М., 1992, с. 266 - 294; DahrendorfR. Class and Class Conflict in Industrial Society, 1959; KriesbergL. Social Conflicts. N. Y, 1982; OberschallA. Social Conflict and Social Movements. N. Y, 1973; Weber M. Class. Status. Party. - Idem. Essays in Sociology, ed. by Gerth and C. W. Mills. N. Y, 1959.
А. Г. Здравомыслие