Веб-бібліотека - головна сторінка


Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка:

Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...

Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва: Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...
Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...
Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

КОМФОРТНОЕ СОСТОЯНИЕ

- противоположное дискомфортному состоянию, составленному с ним дуальную оппозицию, полюса которой находятся друг с другом в состоянии амбивалентности. К. с. - некоторая самоудовлетворенность культурного и психологического самоощущения, признание естественности, правомерности подлежащих решению задач, соответствие личностной культуры реальному содержанию Среды, которая рассматривается через призму этой культуры. К. с. носит физиологический характер, например, сытость как, противоположность голоду; психологический, например погружение в приятные воспоминания в противоположность неприятным; культурологический - например, стремление к добру в противоположность злу. Они лишь в тенденции совпадают между собой. К. с. может быть связано с постоянным страданием, скандалами, саморазрушением. Стремление сохранить К. с. требует постоянно включать в соответствующую культуру поток новых фактов.
К. с. и одновременно соблюдение социокультурного закона обеспечивается в традиционной цивилизации стремлением пресечь существенные новшества, ликвидировать их источники, например, чужие идеи, формы искусства, образы жизни и т. д. В этих условиях К.с. меняется крайне медленно, практически незаметно для личности. В либеральной цивилизации, в обществе большой сложности формируются механизмы, способные постоянно изменять К. с., само изменение становится комфортным. Таким механизмом становится демократия, возрастающий рост элементов информационного общества, где постоянный диалог, плюрализм, интенсификация общения, потребность в изменении, в ответственности позволяют искать новые, возможные для воплощения типы социальных отношений, которые одновременно были бы приемлемыми для основной части населения, были бы комфортными. Здесь нужна наука как поиск приемлемого и возможного, а также развитие искусства, которое постоянно прощупывает, расширяет границы К. с., приобщает личность к новому видению мира.
Если общество вступило на путь модернизации, развития и роста потребностей и одновременно не сумело развить в себе в соответствующих масштабах механизм изменения К. с., включать новую реальность в комфортный мир, то возможно возникновение раскола. В этом случае общество смиряется с определенными масштабами своей неспособности разрешить социокультурные противоречия, ограничивается стремлением его сдерживать в определенных рамках. Это неизбежно увеличивает опасность роста массового дискомфортного состояний. В определенных рамках этот процесс предотвращается идеологией, способной особыми методами завуалировать дискомфортные явления. Идеология скрывает различными методами от личности существование этого застойного, неразрешенного и тем самым искусственно сохраняет К. с. Однако возможности идеологии не безграничны.