Веб-бібліотека - головна сторінка


Медведєв В. С. Кримінальна психологія:

Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...

Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...
Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Стандарти - нормативна база управлінням якістю продукції і сертифікації. Загальні відомості про стандартизацію. Органи з стандартизації в Україні. Основні положення державної системи стандартизації України. Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Вітчизняні системи стандартів. Роль уніфікації в промисловому виробництві. Нормоконтроль технічної документації. Техніко-економічна ефективність стандартизації. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Міжнародні стандарти ISO серії 9000...
Соціологія: Курс лекцій / За редакцією В. М. Пічі: Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками. Протосоціологія (Розвиток соціального знання від античності до О.Конта). Історичний розвиток соціологічної думки у країнах Західної Європи. З історії становлення і розвитку соціологічної Думки в Україні. Теорія соціальної структури суспільства. Економічна соціологія. Соціологія праці та управління. Соціологія політики. Соціологія нації. Соціологія освіти. Соціологія культури. Соціологія науки. Соціологічна теорія особистості. Соціологія молоді. Соціологія вільного часу. Соціологія сім'ї. Соціологія виховання. Соціологія конфлікту. Соціологія девіантної поведінки. Конкретно-соціологічні дослідження: поняття, види, етапи...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...

КОЛОДЕЦ

- жизнь, истина, "глаз воды", обозначающий связь с прошлым, с миром мертвых и поэтому имеющий волшебные свойства. Колодец может обозначать некую глубину, похожую на могилу. В подтверждение этому существует колодец Бархут, который был связан с преисподней и является могилой пророка Худа. Колодец также стал могилой Понтия Пилата: когда Тибр не принял тела, его сбросили в глубокий колодец, окруженный горами. То есть идея колодца содержит в себе глубокий метафизический подтекст, ввиду того что вода не только дарует жизнь, но и отнимает ее. Кроме того, колодец в мифологии представляет собой путь сообщения между воздухом, водой и землей. В мифологическом аспекте колодец дает возможность исполнить желание и заглянуть в будущее. Недаром он является знаком инициации. Когда родные братья Иосифа его продали, бросив в сухой колодец, они погрузили его тем самым в будущее. При этом сбрасывание Иосифа и поднимание его трактовалось в христианстве как прообраз положения в гроб и воскресения Христа. Нередко заглянуть в колодец означало спровоцировать наши темные архетипические силы, бессознательно живущие в нас. В книге "И-цзин" колодец символизирует союз внутреннего Я с тайными богатствами подсознания. Понятие колодца в учении, уходящем корнями в далекое прошлое, означает корни самой жизни, место проявления на свет всего скрытого. В эротической литературе колодец является символом вагины, а закрытый колодец - знаком девственности. Тема святого колодца отражена в источнике, находящемся у корней Мирового дерева иггдрасиль, где были воды изначальной мудрости. Один пожертвовал стражу дерева Мимиру свой глаз, чтобы, испив из этого колодца, приобрести знание всех событий настоящего и будущего. В иудейском символизме колодец с чистой водой также обозначал мудрость и саму Тору. Колодец во всех религиозных традициях считается священным местом встреч. В Библии именно возле колодцев происходят все счастливые встречи, заключаются договоры и союзы, так как в представлениях древних евреев и обитателей пустынь колодец служил источником жизни. Библейский патриарх Авраам, желая найти жену для своего сына Исаака, послал своего слугу Елиезера отыскать подходящую невесту в Месопотамии. Когда слуга достиг города Нахора в Халдее, он взмолился, чтобы "назначенной" Исааку стала та, которая даст ему и его верблюдам воды из источника. Этой девой оказалась Ревекка, давшая напиться из своего кувшина Елиезеру и напоила его верблюдов у колодца. Не случайно этот эпизод считается прообразом Благовещения. Третий из еврейских великих патриархов, Иаков, встретил дочь Лавана Рахиль у колодца, куда она пришла напоить овец. Отвалив камень от источника, он напоил овец Лавана. Также у колодца Моисей повстречал семерых дочерей священника Мидиамского Иофора, прогнал пастухов, которые не позволили им напоить овец, и сам напоил их. Священное значение колодца сохранилось и в христианской традиции. Христос на пути из Иудеи в Галилею у колодца Иакова, неподалеку от города Сихема в Самарии, встретил прелюбодейку-самаритянку, пришедшую набрать воды. Женщине, очень удивившейся просьбе Христа напиться из ее кувшина, так как существовала давняя вражда между иудеями и самаритянами, Христос сказал: "А кто будет пить воду, которую Я дам ему, тот не будет жаждать вовек; но вода, которую Я дам ему, сделается в нем источником воды, текущим в жизнь вечную". С водой и колодцами связана славянская богиня Мокошь. На колодцах изображалась Параскева Пятница, символизировавшая удачную торговлю, а встретить девушку, идущую к колодцу, считалось хорошей приметой. В русском фольклоре гадали по зимней воде из колодцев. Это происходило на зимнюю Анну, в момент зимнего солнцестояния. Для гадания делали из палочек колодец, запирали его замком и клали ключ под подушку, приговаривая: "Суженый, ряженый, приходи коня поить, у меня ключа просить". На Руси колодцы всегда накрывали крышками, чтобы не увидеть домового. Если в колодце находили тело покойника, надо было вычерпать из колодца несколько ведер, и лишь после этого можно было пользоваться водой из него. В древнем мире колодцы, будучи главным источником воды, имели еще особое ритуальное значение. Например, в Индии спуск до уровня воды был превращен в ритуальное паломничество, а сами спуски стали тщательно продуманными произведениями архитектуры. Наиболее известен ступенчатый колодец Вадоладжи, построенный женой правителя Вакхелы Верасинхи Рудой. От колодца Земзем на Аравийском полуострове выросла исламская цивилизация. Есть восточная мусульманская притча, согласно которой для строительства минарета нужно вывернуть наизнанку глубокий колодец. Колодец, построенный раджой Бхармалом в 1526 в память о его супруге Дживини в городе Сабали, к которому с трех сторон ведут лестницы, а четвертая представляет собой многоэтажную стену, открывающуюся на разных уровнях, свидетельствует о развитии подземных мусульманских ритуалов. Источ.: Жюльен Н. Словарь символов. Челябинск, 1999; Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве. М., 1999; Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М., 1999.