Веб-бібліотека - головна сторінка


Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні:

Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Голуб Н.Б. та ін. Технологія сучасного уроку рідної мови: Заняття №1. Заняття №2. Заняття №3. Заняття №4. Заняття №5. Заняття №6. Заняття №7. Заняття №8. Заняття №9. Заняття №10. Заняття №11. Заняття №12. Заняття №13. Заняття №14. Заняття №15. Заключне слово...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...

КОЛЛЕКТИВ

(от лат. collectivus - собирательный) социалистический, одна из важнейших ячеек социалистич. общества; относительно компактная социальная общность, объединяющая людей, занятых решением конкретной обществ. задачи. К. сочетает интересы индивида и общества и основан на общности целей, принципах социалистич. сотрудничества, выступающих для его членов в виде ценностных ориентации и норм деятельности.
В соответствии с видом деятельности различаются К. трудовые, учебные, военные, бытовые, спортивные, художеств. самодеятельности и др. Осн. место в обществе принадлежит трудовым К., среди к-рых важнейшими являются производств. К.
Социалистич. революция создаёт материальные и духовные условия (обществ. собственность на средства произ-ва, социалистич. нормы отношений, идеалы, ценности и др.), обеспечивающие создание различного рода К. С развитием социалистич. общества происходят изменения в функциях и структуре К., его движение от первоначальных к более зрелым формам коммунистич. типа.
Главными функциями К. являются: предметная - непосредств. осуществление той задачи, ради к-рой он возник и существует; социально-воспитательная - обеспечение сочетания интересов общества и индивида путём развития разнообразных способностей индивида. Размер и задача К. обусловливают его организац. структуру: она может быть одно-, двух- или многоступенчатой (напр., бригада, цех, завод). В качестве первичного уровня К. выступает малая группа, где существуют непосредств. отношения между индивидами. К. обладает как официальной (формальной) структурой, так и социально-психологич. (неформальной) структурой, складывающейся на основе личных симпатий и антипатий. Поскольку личностные отношения существенно влияют на поведение людей, в т. ч. и на их отношение к труду, установление оптим. отношения между формальной и неформальной структурами имеет большое значение для успешного функционирования К.
В каждом К. наблюдается определ. степень изменения состава. Это вызывается как объективными причинами, обусловленными научно-технич. прогрессом, законом перемены труда, демографич. и иными законами, так и субъективными, зависящими от характера отношений внутри К. Нек-рые К. периодически изменяют свой состав (уч. заведения, армейские подразделения). Существуют также временные К. (напр., К. строителей ГЭС).
Важнейшую роль в К. играют ячейки массовых обществ.орг-ций - партийных, комсомольских, профессиональных и др., к-рые призваны активно влиять надеятельность К., поднимать сознание его членов до уровня требований, предъявляемых обществом, противодействовать возникновению местничества, т. н. коллективного эгоизма. Серьёзное значение для создания здорового нравственно-психологич. климата в К. имеет деятельность руководителей разных уровней, призванных сочетать организаторскую и воспитат. работу.
Положение и ценность человека в К. определяются преим. его личными качествами и способностями, от к-рых зависит в значит. степени и характер его отношений с др. членами К. Каждый человек обычно принадлежит к неск. К. (трудовому, бытовому, спортивному или др.), где развиваются его различные способности.
Оценка К. - могучий стимул деловой и обществ. активности индивида, побуждающий его к постоянному совершенствованию, способствующий развитию коллективизма. Член К. нравственно ответствен не только за свою деятельность, но и за деятельность др. членов К. и всего К. в целом. Он должен соотносить свои действия с действиями К. и подчиняться требованиям коллективной дисциплины. Отд. индивид иногда может лучше понимать задачи, объективно стоящие перед К., нежели большинство его членов. В таком случае индивид может и морально обязан выступить перед К. с обоснованием своих взглядов, отстаивать их, что служит интересам общества, а в конечном счёте и самого К. Показателями уровня развития К. служат: степень единства индивида и К. при условии возрастающей обществ. активности индивида и его требований к самому себе и к К. (включая его руководителей); степень единства К. и общества при условии растущей самостоятельности действий К., предполагающей высокую сознательность его членов.
В развитом социалистич. обществе возрастает соответствие интересов общества, трудового К. и индивида. Важная роль в этом принадлежит социалистич. соревнованию, одна из осн. функций к-рого состоит в том, чтобы поднимать менее развитые в социальном отношении К. до уровня передовых. Примером таких К. является К. коммунистич. труда. Движение за коммунистич. отношение к труду становится делом сознат. творчества всё более широких масс трудящихся и находит яркое выражение в разработке и осуществлении планов социального развития трудовых К. Широкие права трудовых К. в обсуждении и решении гос. и обществ. дел, вопросов управления и социального развития, труда и быта, использования средств предприятий и учреждений и др. закреплены в Конституции СССР. К. играют огромную роль в формировании у сов. людей коммунистич. мировоззрения, воспитании коммунистич. отношения к труду и сознат. дисциплины, преодолении пережитков прошлого в сознании и поведении. В трудовых К. осуществляется одна из центр. задач партии - всё более широкое вовлечение трудящихся в управление произ-вом и обществом.