Веб-бібліотека

Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі:

Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...

Гарелик М. А., Митина Л. А. Организация продажи продовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Виды розничной торговой сети. Типы торговых предприятий, специализация розничной торговой сети. Основные направления развития розничной торговой сети. Размещение розничной торговой сети в городах. Торгово-технологический процесс в магазине. Понятие и структура торгово-технологического процесса в магазине. Продажа товаров - основная операция торгово-технологического процесса в розничной торговле. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Основные требования к торговым зданиям и помещениям. Устройство и планировка помещений магазина, и нормативы его проектирования...
Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...
Усі українські письменники / Упорядники Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева: Анатолій Дімаров. Богдан-Ігор Антонич. Валер'ян Підмогильний. Василь Барка. Василь Стус. Василь Симоненко. Володимир Сосюра. Іван Нечуй-Левицький. Іван Франко. Василь Королів-Старий. Леся Українка. Максим Рильський. Олександр Олесь. Олесь Гончар. Ольга Кобилянська. Павло Тичина. Панас Мирний. Улас Самчук. Валерій Шевчук. Володимир Винниченко. Григір Тютюнник. Григорій Квітка-Основ'яненко. Григорій Косинка. Григорій Сковорода. Іван Багряний. Іван Карпенко-Карий. Іван Котляревський. Леонід Глібов. Ліна Костенко. Микола Куліш. Микола Хвильовий. Михайло Коцюбинський. Михайло Старицький. Олександр Довженко. Остап Вишня. Тарас Шевченко. Українське шестидесятництво. Андрій Малишко. Борис Грінченко...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...

КЛАССОВАЯ БОРЬБА

- столкновение и противодействие интересов классов. О несовпадении интересов различных социальных групп друг с другом, об их конфликтах между собой издавна писали историки и философы. Аристотель, Т. Гоббс, Г.В.Ф. Гегель и др. рассматривали конфликт между социальными группами как закономерное и необходимое явление общественной жизни. Однако само понятие "К.б. было впервые использовано, вероятно, в трудах фр. историков периода Реставрации (О. Тьерри, Ф. Гизо, О. Минье) и великих утопистов (К.А. Сен-Симона, Ш. Фурье).
Особое значение понятие "К.б. получило в марксизме. Уже в "Манифесте Коммунистической партии (1848) К. Маркс и Ф. Энгельс констатировали, что история всех существовавших обществ была историей борьбы классов, т.е. К.б. движет историю, т.к. неизбежно приводит к социальной революции - кульминации К.б. и переходу к новому общественному строю. Определяя К.б. как столкновение антагонистических (непримиримых) интересов классов, марксизм выявляет объективный интерес класса, который соответствует его месту в исторически определенной системе общественного производства. Этот интерес, если он не осознан, делает класс "классом-в-себе , но по мере осознания своего подлинного интереса класс превращается из "класса-в-себе в "класс-для-себя . Иными словами, осознанный классовый интерес делает людей классово сознательными, поскольку они знают не столько свое место, но также и свой истинный классовый интерес. Именно это имеет в виду Маркс, когда говорит о том, что только К.б. пролетариата за свое освобождение от капитала неизбежно ведет к диктатуре пролетариата, а сама диктатура пролетариата знаменует собой переход к исчезновению классов и К.б. Правда, В.И. Ленин, развивая эти положения Маркса, писал, что установление диктатуры пролетариата не означает прекращения К.б. Он доказывал, что в условиях переходного периода от капитализма к социализму, хотя пролетариат и стал господствующим классом, его К.б., тем не менее, продолжается, но уже в новых
формах и новыми средствами. По Ленину, это такие государственные формы К.б., как подавление сопротивления свергнутых эксплуататоров, гражданская война, нейтрализация мелкой буржуазии, использование буржуазных специалистов, воспитание новой дисциплины труда. Т.о., с т.зр. марксистов К.б. имеет место всегда, в любом обществе, где существуют антагонистические классы.
К.б. может быть как стихийной - неосознанное стремление защитить свои права, так и сознательной - целенаправленное движение за свои подлинные интересы. Марксисты полагают, что К.б. ведется в истории в трех основных формах: экономической, политической и идейной (идеологической). Так, экономическая борьба пролетариата - это борьба за улучшение условий продажи своего труда, сокращение рабочего времени, повышение оплаты труда. Эта борьба постепенно перерастает в борьбу политическую - общеклассовую борьбу всех представителей рабочего класса за свои коренные интересы - борьбу за установление диктатуры пролетариата. Идеологическая борьба - это борьба против буржуазной и реформистской идеологии, она призвана внести в широкие массы трудящихся социалистическое сознание. Согласно мнению основоположников марксизма, по мере развития класса К.б. пролетариата развивается от менее развитой экономической формы к более развитым политической и идейной формам.
В отечественной марксистской литературе примерно до сер. 1950-х гг. проводилась идея об усилении К.б. по мере строительства социализма и коммунизма (идея была выдвинута И.В. Сталиным). Позднее (с нач. 1960-х по 1980-е гг.) считалось, что К.б. - это не что иное, как процесс мирного соревнования капиталистической и социалистической систем, в ходе которого решается вопрос о том, "кто кого . В этой связи доказывалось, что борьба двух систем выражает основное противоречие современной эпохи. Считалось, что под влиянием этого противоречия развертывается революционная К.б. трудящихся (в лице трех основных их отрядов: мировой социалистической системы, международного рабочего и национально-освободительного движений) с империализмом.
Оценивая марксистскую теорию К.б. как сверхупрощение, К. Поппер вместе с тем считал, что она пригодна для классического капитализма сер. 19 в. Он полагал, что нельзя сводить любую проблему к подспудному классовому конфликту богатых и бедных. Действительно, такие современные общественные движения, как экологическое, феминистское, борьба за социальные свободы, за ядерное разоружение и т.п., трудно характеризовать только с т.зр. тех или иных классовых интересов, сводить всецело к классовому антагонизму собственников и несобственников средств производства. Однако, соглашаясь с Поппе-ром и др. критиками К.б. в том, что ее значение в истории нельзя никоим образом абсолютизировать,
было бы ошибочным вообще исключать ее из арсенала современного социального анализа. Процессы социальной дифференциации в обществе не приостанавливаются, имеет место безработица и маргинализация отдельных групп людей и, следовательно, не исчезают различные объективные интересы разных классовых групп общества, а значит, не могут исчезнуть и конфликты между ними. Вместе с тем современные условия общественной жизни, при которых существуют развитые демократические ин-ты: многопартийность, избирательная, правовая, парламентская, независимая судебная системы, изменяют природу этих конфликтов, обеспечивая их разрешение без революций.
О Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Соч. Т. 4; Маркс К. Классовая борьба во Франции // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 7; Маркс К. Критика Готской программы // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 19; Поппер К. Открытое общество и его враги. М., 1992. Т. 2; Dahrendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. London, 1959.
B.C. Грехнев


© 2009-2020  lib.ltd.ua