Веб-бібліотека - головна сторінка


Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні:

Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...

Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Мальська М. П. Туристичне країнознавство: Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

КЛАССИФИКАЦИЯ НАУК

способ упорядочивания множества наук на основе  реализации  социальной  потребности  найти  взаимосвязь  и  системную целостность наук. В истории науки существовало  несколько попыток классифицировать науки. Первую попытку предпринял Аристотель, разделив науки на три группы: теоретические, практические и поэтические. В средние века этой проблеме уделили внимание  арабские мыслители: аль-Кинди выделил три ступени научного знания (первая - логика и математика, вторая -  естественные науки, третья - метафизика, определив философию как "знание обо всём"); аль-Фараби классифицировал науки по четырём разделам (первый - наука о языке, второй - логика, третий - математика, наука о звёздах, физическая география и др., четвёртый - естественные науки и метафизика); Авиценна все  знания подразделил на теоретические и практические. В средневековье в Европе сложилась система наук ("свободные искусства) - грамматика, диалектика и риторика - "тривиум" наук, и арифметика, геометрия, астрономия и музыка - "квадриум" наук, над которыми возвышалась "верховная наука" - теология. В Новое время интерес к классификации наук проявил Ф. Бэкон, взяв за основу несколько критериев: 1) объект изучения  - природа, человек, Бог; 2) познавательные способности человека - память,  разум,  воображение  и  вера.  Наличие  памяти  обеспечивает  появление истории, разума - философии, воображения - поэзии, веры - теологии. Представители французского Просвещения в рамках своей "Энциклопедии" выделяли математику, физику, химию, физиологию. Сен-Симон предложил классификацию наук по аналогии с классовой структурой  общества: рабовладельческо-феодальное общество - теология, капитализм - позитивизм. Фундаментальную классификацию наук предложил Гегель, разделив "реальную философию" на "философию природы" и  "философию духа", при этом "философию природы", в свою очередь, разделил на механику, физику и органическую физику, а "философию духа"- на субъективный дух (антропология, феноменология, психология), объективный дух (право, мораль, нравственность)  и абсолютный дух (искусство, религия, философия). В XIX в. О. Конт  разделил все науки на теоретические и прикладные, а теоретические науки, в свою очередь, разделил на абстрактные и конкретные. Абстрактные науки представил в виде ряда наук, построенных по степени абстрактности и сложности, причём движение шло от абстрактного к конкретному и от простого к сложному: математика, астрономия, физика, химия, физиология, социология. При этом философии, как нау-ки, не было. Современный подход, принятый в отечественной философии, основан на идее Ф. Энгельса классифицировать науки по формам движения материи (механическая, физическая, химическая, биологическая, социальная) и опирается на следующие принципы: а) каждая форма движения материи имеет свой материальный носитель; б) каждая высшая форма движения материи есть синтез низших; в) высшие формы движения  материи нельзя  свести к низшим. На этих же принципах продолжали разрабатывать классификацию  науки  отечественные  философы Б.М.  Кедров и  А.А.  Бутаков. Согласно Б.М. Кедрову,  наука - это ложный и разветвлённый организм, который схематически можно представить в двух срезах - вертикальном и горизонтальном. Вертикальный срез представлен науками, выражающими ступени всё более полного и глубокого знания одного и того же предмета (естествознание, технознание, человекознание). В рамках вертикального измерения выделяют фундаментальные и прикладные науки, точные и неточные. Горизонтальный описывается последовательным усложнением объекта науки. Но в целом сложная структура наук основана на формах движения материи. Осмысление необходимости разграничения естественных и социальных наук приходит в XIX в. В. Дильтей предложил разделить все науки на две большие группы: науки о природе и науки о духе. Эту же цель преследовали В. Виндельбанд и Г. Риккерт, предложив классификацию наук на основе методов исследования, при этом науки делятся на номотетические (ориентированные на открытие законов) и идиографические (описывающие события). В настоящее время наиболее признанной считается классификация наук, построенная на основе предмета исследования: науки о природе (естествознание), науки об обществе (социально-гуманитарное знание), науки об искусственно созданных объектах (технические науки), науки о  здоровье человека (медицинские  науки),  науки  о  количественных  отношениях  объективного  мира (математические науки). При этом каждая из областей науки может конкретизироваться  по  отдельным  дисциплинам, где  уместна  классификация по  формам движения материи. Кроме того, в современной науке для классификации применяется критерий удалённости от практики и все науки подразделяются на фундаментальные (цель постижения истины) и прикладные (цель - практическое применение).