Веб-бібліотека

Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація:

Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...

Терехова С. I. Вступ до перекладознавства: Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...
Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...

Китайская философия

- подразделяется на 4 основных этапа, охватывающих период с времен до VI века до н. э. до конца XX века: 1 этап (предыстория - до VI века до н. э.) характеризуется господством особого космогонического учения, своеобразного культа неба, который не только объясняет движение звезд закономерностями естественных процессов, но и связывает их с судьбами государств и отдельных людей, а также, что характерно для восточных цивилизаций, с заповедями морали. В философии появляются две основные категории, первичные субстанции или силы ян и инь, наполняющие Вселенную, порождающие и сохраняющие в ней жизнь. Они же обусловливают сущность 5 элементов природы (см. также греческая философия): металла, дерева, воды, огня, земли; 5 естественных состояний: влаги, ветра, тепла, сухости, холода; 5 основных человеческих функций: мимики, речи, зрения, слуха, мышления и 5 основных аффектов: заботы, страха, гнева, радости, созерцательности; 2 этап (древний, классический (VI-II век до н. э.) в VI веке ознаменован деятельностью двух величайших философов - Конфуция и Лао-цзы. Конфуций проповедовал две главные добродетели: человеколюбие и почтительность к старшим, а Лао-цзы указывал путь человека к добродетели - дао, понимаемом им как разновидности персонифицированного божества, величайшего существа, первопричины всего бытия, к которой все снова возвращается, и человека, отчасти думающего, отчасти действующего на этом пути. В конце этапа философы начали подвергаться преследованию, а их книги - сожжению; 3 этап (средневековый - II век до н. э. - X век н. э.) характерен полемикой между конфуцианством и даосизмом и проникшим в Китайчбуддизмом. Появляются первые натурфилософы, философы-материалисты, укрепляется конфуцианство, в конце этапа появляется та форма конфуцианства, которая и по сей день играет значительную роль; 4 этап (Новое время - с X века по н. в.) ознаменован стагнацией философской мысли, характеризуется догматизацией конфуцианства и причислением самого Конфуция к лику святых и в то же время гонением на даосистов, вплоть до формального его запрещения в 1183 году. В Китай проникает христианство, вновь возникает напряжение. Последними значительными китайскими философами можно назвать Сунь Ятсена и Гу Хунмина.


© 2009-2020  lib.ltd.ua