Веб-бібліотека

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія:

Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...

Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...
Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Сирохман I. В. та ін. Товарознавство продовольчих товарів: Споживні властивості харчових продуктів. Основні речовини харчових продуктів та їх властивості. Якість продовольчих товарів. Втрати продовольчих товарів у процесі товаропросування. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів. Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Зберігання продовольчих товарів в роздрібній торговельній мережі і вимоги до їх якості. Зерноборошняні товари. Хімічний склад зерна. Крупи. Борошно. Показники якості та дефекти крупів і борошна. Пакування, маркування, транспортування та зберігання крупів і борошна. Макаронні вироби. Хлібобулочні вироби. Плодоовочеві товари. Фактори, що впливають на хімічний склад та властивості плодів і овочів...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...

КИРИК НОВГОРОДЕЦ

(1110 - ок. 1156/П58) - древнерус. религиозный мыслитель И ученый, монах, затем иеромонах Антониева монастыря в Новгороде. К. Н. является автором календарно-математического трактата "Учение, им же ведати человеку числа всех лет" (иначе "Учение о числах", 1136) и богословского "Вопрошания" (после 1147). Оба труда характеризуют его как высокообразованную для своего времени и творческую личность, представителя того направления древнерус. мысли, для к-рого характерны интерес к античности, неортодоксальным идеям, веротерпимость. В "Вопрошании" (его полное название "Вопрошание Кирико-ао, иже вопроси епископа Нифонта и иных") К.Н. попытался соотнести византийские правовые нормы с неукладывавшимися в них реалиями рус. жизни. Рисуя картину христианизируемого новгородского об-ва, он проявлял значительную терпимость к пережиткам язычества. К. Н. рассматривал церковь как институт, способный верой объединить самых разных людей, причем на условиях, приемлемых для вчерашних вероотступников и двоеверов. "Учение о числах", содержащее множество астрономических, математических и календарных знаний, имело своей целью подвести к правильному восприятию бестелесной божественной сущности и восходило к переводным календарно-математическим трактатам, т. наз. "Семитысячникам" (моравского или болгарского происхождения), содержавшим сведения о числе разных временных мер (дней, месяцев, солнечных кругов и т. д.) в 7000 лет (от основания мира). Это произв., древнейший из сохранившихся списков к-рого относится к XVI в., состоит из 4 частей: 1) о единицах счета времени (п. 1-5); о теоретических основах календаря (п. 6-18); 3) о дробных делениях часа (п.; 19-27); 4) автобиографической приписки. Лишь две последние части являются оригинальным, творчеством автора. Вместе с тем значение труда не ограничивается чисто календарно-математической сферой и демонстрацией умения производить расчеты как с очень большими, так и с чрезвычайно малыми дробными числами. По сути дела, в трактате дается своеобразная философско-мировоззренческая проработка категории времени. Он содержит обширные для средневековья представления о разнообразных мерных единицах времени. Кроме исчисления истекшего времени в числах, днях, неделях, месяцах, годах, дается представление об индиктионе (15-летнем круге), об исчислении лет по солнечному (в 28 лет) и лунному (в 19 лет) циклам. По сути дела, провозглашается равноправие самых разных по происхождению и связи с религиозными системами способов летосчислении. Если учесть, что на Руси признавался индиктный счет, то утверждаемое автором равенство и взаимодействие различных систем характеризовало его позицию как открытую разным традициям. Бросается в глаза совмещение вытекающей из библейского представления о творении линейной хронологии с пристрастием к замкнуто-круговому (циклическому) восприятию времени. Конечно, несовместимого с христианством вывода о безначальности и бесконечности циклов здесь нет, ибо начало времени в принципе полагается в Боге, однако с введением раздела о цикличности обновления природных стихий "Учение" выходит за рамки христианского финализма. По сути, корни исчисления сроков обновления стихий восходят к античной философии, не связывающей развитие мира с его гибелью, и конкретнее - к пифагорейцам, сводящим природное развитие к гармоническим ритмам. К пифагореизму относится и методология труда, согласно к-рой все выражается и познается числом. Едва ли не с позиций природоцентризма подчеркивается гармония мироздания, правда, при формальном согласовании с установками веры. Источником упорядоченного, насквозь пронизанного взаимодействующими природными циклами бытия объявляется Бог, т. е. циклизм не отменяет креационизма. Тем не менее для трактата характерно почти полное отсутствие богословских рассуждений. Хотя в конце и в начале текста кратко формулируются осн. библейские посылки о начале и конце мира, весь текст сосредоточен на выявлении числовых и соответствующих им природных закономерностей. В трактате нет эсхатологического ожидания конца света. Установка на круговую модель движения времени, являвшуюся прообразом вечности, привносит в мировосприятие определенную долю оптимизма. Утверждаемый автором своеобразный компромисс между античностью и христианством оказывается вполне в духе двоеверия, характерного для жизни Новгорода 30-50-х гг. XII в. К. Н., безусловно, может быть назван крупным представителем рационализированной ветви древнерус. религиозной мысли, переживавшей в XI-XII вв. короткий период расцвета. В преддверии нависавшей над страной смуты, междоусобиц и опустошительных нашествий его творчество можно рассматривать как последний всплеск веротерпимой учености. Идущее на смену поколение религиозных мыслителей несло новые духовные ориентации, целиком подчинившие знания авторитету веры.


© 2009-2020  lib.ltd.ua