Веб-бібліотека - головна сторінка


Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація:

Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...

Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...

КЕРНЕР Стефан

(род. 1913) - английский философ. В 1952 - 79 - профессор Бристольского университета, в 1970 - 83 - одновременно профессор Йельского университета (США). В своих работах Кернер стремится синтезировать методы современной аналитической философии и методы традиционной философии, прежде всего критической философии Канта. При исследовании основных направлений обоснования математики он интерпретирует интуиционизм на основе кантовского конструктивизма. В философии науки важнейшую роль, по Кернеру, играет различение информационных и объяснительных функций научных теорий, тесно связанное со специфическими особенностями эмпирического и теоретического мышления. В эмпирическом мышлении, где на основе опыта определяются индивидуальные объекты, классы и отношения, действует логика неточных (нестрогих) предикатов. Теоретическое мышление осуществляется в рамках классической логики, с помощью которой путем уточнения и модификации результатов эмпирического мышления создаются предпосылки для дедуктивного получения теоретических следствий. Научное знание тесно связано, согласно Кернеру, с представлениями здравого смысла. Как целое оно развивается путем теоретической идеализации (замены понятий и представлений здравого смысла теоретическими конструкциями) и последующей деидеализации, приводящей к обогащенным представлениям здравого смысла. В этом процессе изменение информация логически независимо от соответствующих теорий и информация может использоваться для их сравнения и оценки. В теоретическом мышлении, по Кернеру, основополагающую роль в развитии знания играет категориальный каркас (принимаемое учеными множество взаимосвязанных категорий), в рамках которого происходит категоризация исследуемых объектов, эксплицируется используемая логика, формулируются интерсубъективные критерии принятия научных утверждений и отказа от них. Фиксируя высшие, метафизические принципы научной деятельности, категориальный каркас, однако, не является единственным и априорным, как считал Кант, а подвержен историческим изменениям и органически связан с эволюцией человеческого знания в целом. Основные принципы философии науки Кернера позволили ему выдвинуть серьезные критические аргументы против парадигматической концепции научных революций Т. Купи и методологии научно-исследовательских программ И. Лакатоса.
Соч.: The Philosophy of Mathematics. An Introductory Essay. L., I960; Kants Conception of Freedom. L., 1967; Categorial Frameworks. Oxf., 1970; Metaphysics: Its Structure and Function. Cambr., 1984.
В. Н. Садовский