Веб-бібліотека - головна сторінка


Основи психології / За ред. О. В. Киричука:

Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...

Афанасьєв І. Діловий етикет. Етика ділового спілкування: Що таке етикет і протокол. Основи етикету. Знайомство. У гостях. Після того, як вас відрекомендували. Вітання. На вулиці. У приміщенні. Як відповідати на вітання. Звертання. Вживання титулів і звань при звертанні. "Ви" і "ти". Прощання. Візит у гості. Як приймати і як відхиляти запрошення. Коли йдете в гості. Коли і як приходити. У гостях. Коли і як іти. Прийом гостей. Незвані гості. Як запрошувати гостей. Підготовка до прийому гостей. Як зустрічати гостей. Як розмістити гостей. Проведення застілля. Правила поведінки за столом. Як сідати за стіл. Я[о робити із серветкою. Як їсти і користуватися столовими приборами. Як розливати алкогольні напої. Коли і як слід цокатися чарками...
Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...
Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...

КАВЕЛИН Константин Дмитриевич

[4(16).11.1818, Петербург -3(15).5.1885, там же], рус. правовед, историк, философ, публицист. По социально-политич. воззрениям К.- дворянский либерал, выступал за отмену крепостного права и освобождение крестьян с землёй за выкуп. К.- сторонник сохранения России как агр. страны с умеренно развитой гор. пром-стью и торговлей, самодержавным политич. строем, основанным на законах. Дворянство, по К., должно быть открытым для всех, но оставаться "высшим сословием" общества. Он высказывался за создание сильного, "в высшей степени консервативного мужицкого сословия", усматривая в праве личной собственности и личном "начале" условие социально-экономич. прогресса и одновременно защищая сел. общину. К. известен как умеренный "западник" и критик славянофильства, признающий, что Россия вступила на путь "общечеловеч. цивилизации", и вместе с тем как противник "псевдоевропеизма", отождествления "общечеловеческого" с "западноевропейским", как поборник развития нац. самосознания рус. народа.
Компромиссный характер носят и др. стороны мировоззрения К. По мнению К., науку можно согласовать с религией. Роль науки он видел в доведении до всеобщности человеч. психич. состояний. Психологию как "положит. науку о человеч. душе" он считал ключом ко всем областям знания, в т. ч. философии, центром, вокруг к-рого располагаются науки, изучающие человека. По К., познание ограничивается миром явлений (в этом К. как сторонник феноменологизма и агностицизма согласен с Кантом и позитивистами). "Мир психический" и "мир физический", по К., самостоятельны, равноправны, хотя и взаимосвязаны. С этих позиций К. отвергал филос. "метафизику", критиковал Гегеля (в то же время позитивно оценивая нек-рые его диалектич. идеи), Шопенгауэра, Э. Гартмана, Вл. Соловьёва и др. идеалистов, а также материалистич. системы и материалистически толкуемый позитивизм. Вместе с тем его критика "отвлечённого идеализма" доходила иногда до признания зависимости психического от материального, что давало основание (Ю. Ф. Самарину, в частности) обвинять его в уступках материализму, тогда как материалисты (Сеченов) видели в нём реставратора увядающего идеализма.
К.- один из основателей гос. школы в историографии России, усматривавшей существо росс. историч. процесса в создании и упрочении гос-ва. Согласно К., до 18 в. Россия и Зап.Европа развивались путями, противоположными по форме, но тождественными по цели, задачам, стремлениям. Закон историч. развития рус. общества он видел в постепенном образовании и упрочении "начала личности" и соответственно в постепенном упадке патриархального, родового строя, в исчерпании исключительно нац. элементов и сближении России с Зап. Европой. К. признавал только постепенный прогресс в истории, движущими силами к-рого выступают два гл. фактора: складывающееся на основании различных интересов групп людей "положение вещей" и "обществ. нравы" обладающих свободной волей людей. К. отвергал роль отвлечённых идей и революц. действий.
В 40-х гг. К. был близок Белинскому, к-рый высоко ценил нек-рые его филос.-историч. идеи, в 60-х гг. он стал символом либерального пресмыкательства перед самодержавием и отступничества от идеалов освободит. движения.