Веб-бібліотека - головна сторінка


Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності:

Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...

Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М: Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...
Муромцева Ю.І. Демографія: Демографія. Предмет і методи дослідження. Об'єкт і предмет демографії. Методологічні засади демографії. Міжпредметні зв'язки демографії. Джерела даних про населення і демографічні процеси. Переписи населення. Вибіркові обстеження населення. Поточний статистичний облік населення. Чисельність населення та його склад. Абсолютна чисельність населення. Середня (середньорічна) чисельність населення. Статево вікова структура населення. Шлюбно-сімейна структура населення. Динаміка чисельності та складу населення України. Смертність і тривалість життя населення. Епідеміологічний перехід. Показники рівнів і структури смертності. Динаміка смертності й очікуваної тривалості життя в Україні. Народжуваність і репродуктивна поведінка...
Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...
Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності: Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...
Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службовців: Українська мова - державна мова України. Поняття національної та літературної мови. Мова й мовлення. Основні вимоги до мовлення. Офіційно-діловий стиль. Мовні норми. Поняття стилю. Найважливіші ознаки, що характеризують офіційно-діловий стиль. Поняття мовної норми. Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Система мовних формул. Прийом відвідувачів. Бесіда. Телефонна розмова. Етичні питання використання мобільних телефонів. Культура переговорів. Нарада. Збори як форма колективного спілкування. Інтерв'ю. Радіоінтерв'ю. Участь у телепередачі. Мистецтво публічного виступу. Доповідь. Участь у дебатах. Візитна картка та її використання...

Мочерний С. В. Економічна теорія:

Загальні основи економічної теорії. Предмет і метод економічної теорії. Предмет економічної теорії та його відмінність від предмета політичної економії. Сутність і структура продуктивних сил і виробничих відносин. Економічні закони і категорії та їх класифікація. Метод економічної теорії та його складові елементи. Основні етапи становлення і розвитку економічної теорії. Виникнення й еволюція політичної економії до кінця XIX ст. Основні напрями сучасної економічної теорії. Економічний прогрес: критерії й рушійні сили. Сутність і критерії економічного прогресу. Рушійні сили і фактори економічного прогресу. НТР та її роль в економічному прогресі...

КАТОЛИЦИЗМ

одно из трех (наряду с православием и протестантизмом) направлений в христианстве. Окончательно оформился после разделения христианства в 1054 на два направления - западное и восточное. Католическое вероучение основывается на Священном Писании и Священном Предании.
В качестве канонических католицизм признает все книги, включенные в латинский перевод Библии (Вульгата). Священное Предание образуют постановления 21 собора, официальные решения Римских пап. Признавая Никео-Константинопольский символ веры, принятый на I и II Вселенских соборах (325 и 381), другие решения первых семи общехристианских Соборов, католическая церковь ввела ряд новых догматов. Так, уже на Толедском церковном соборе (589) в символ веры было внесено добавление об исхождении Святого Духа не только от Бога Отца, но и от Бога Сына (лат. Filioque - "и Сына"), которое и послужило формальным предлогом к разделению. Католическое вероучение провозглашает церковь необходимым инструментом спасения, т. к. только она может восстановить утраченную вследствие первородного греха сверхприродную способность людей стремиться к высшей цели - Богу Церковь может возместить эту утрату с помощью т. н. сокровищницы сверхдолжных добрых дел, совершенных Христом, Богоматерью и святыми.
Католическая экклезиология (учение о церкви) рассматривает церковь как божественное установление, сущность которого составляют единство, святость, католичность (всеобщность). Единство церкви покоится на учении Христа о Церкви как едином Теле Господнем, святость ей дает божественное происхождение. Будучи вселенской (католической), церковь распространяет свое влияние на весь мир. Учение апостолов о церкви и факт основания ее апостолом Петром придают ей апостольский характер.
Католическая церковь представляет собой особый социальный институт, построенный по принципу строгой иерархии власти. Основу ее составляют три ступени священства (диакон, священник, епископ); низший уровень организации образуют установленные церковью субдиаконат и др. институты. Наряду с этим внутри церковной иерархии существует подразделение на два ранга: высший, состоящий из тех, кто получает свою власть непосредственно от папы (кардиналы, папские легаты, апостолические викарии), и низший, включающий тех, чья власть исходит от епископа (генеральные викарии, которые представляют епископа в выполнении его юрисдикции, и синодики, т. е. члены церковного трибунала). Главой католической церкви является римский епископ - папа, избираемый пожизненно специальным собранием коллегии кардиналов; одновременно он является главой города-государства Ватикан. Для всех католических священнослужителей обязательно безбрачие (целибат).
Роль церкви как непременного посредника в деле спасения обосновывается также учением о таинствах, при совершении которых верующему передается божественная благодать. Католицизм, как и православие, признает семь таинств (крещение, миропомазание, причащение, покаяние, священство, брак, соборование), но в их понимании и совершении существуют различия. Таинство крещения в католичестве производится путем поливания водой головы крещаемого или погружения его в воду, в то время как в православии только погружением. Таинство миропомазания (конфирмация) совершается не одновременно с крещением, а по достижении детьми 7 - 12-летнего возраста. Помимо общего для христианских течений признания существования ада и рая, в 15 - 16 вв. в католичестве сформулирован догмат о чистилище - промежуточном месте пребывания душ умерших до окончательного решения их судьбы. В 1870 I Ватиканский собор провозгласил догмат о непогрешимости папы в делах веры и морали. Догмат о непорочном зачатии Девы Марии был принят в 1854, а в 1950 - догмат о Ее телесном вознесении. Подобно православию, католицизм сохраняет культ ангелов, святых, икон, реликвий, мощей. Католицизм практикует пышный театрализованный культ, включающий различные виды искусства (росписи, фрески, скульптурные изображения, органную музыку и пр.).
Важные позиции в католицизме занимает монашество, организованное в конгрегации и братства. В настоящее время насчитывается около 140 монашеских орденов, деятельностью которых руководит ватиканская Конгрегация по делам институтов посвященной жизни и обществ апостольской жизни.
Философию католицизма составляет комплекс разнообразных школ и течений, таких, как неотомизм, католический спиритуализм, учения Ф. Суареса и Д. Скота, католический экзистенциализм, персонализм, тейярдизм и др. По своему генезису они представляют два направления: католический спиритуализм, экзистенциализм, персонализм своими корнями восходят к платоновско-августинистской традиции, а т. н. неосхоластические течения - суарезианизм, скотизм и неотомизм - к аристотелево-томистской. Наиболее влиятельным течением в католицизме является томизм - учение Фомы Аквинского, сумевшего на основе "христианизации" аристотелизма создать приспособленную к нуждам средневековой католической церкви универсальную философско-теологическую систему. Его главная особенность - стремление рационально обосновать католическую веру. Энцикликой папы Льва XIII "Aetemi patris" (Отцу вечному, 1879) обновленная философия Фомы Аквинского (неотомизм) была провозглашена вечной и единственно истинной. Отличаясь рядом преимуществ схоластической философии - системностью, синтетичностью, концептуальностью, широким арсеналом категорий и логических аргументов, неотомизм мог довольно конструктивно реагировать на новые явления современной культуры. Однако на II Ватиканском соборе (1962 - 65) монополия неотомизма в католицизме не была подтверждена, поскольку она препятствует использованию других, более дееспособных и современных философских систем. Сегодня неотомизм выступает преимущественно как "ассимилирующий неотомизм", т. е. активно воспринимающий и приспосабливающий к потребностям католицизма идеи феноменологии, экзистенциализма, философской антропологии, неопозитивизма и др. Громадное воздействие на становление философии католицизма оказало творчество Аврелия Августина (4 - 5 вв.). Августинизм, игравший в 5 - 13 вв. ведущую роль, сегодня представлен рядом неоавгустианских школ: философия действия (М. Блондель), философия духа (Л. Лавель, М. Ф. Шакка), католический экзистенциализм (Г. Марсель), активизм, персонализм (Э. Мунье, Ж. Лакруа, М. Недонсель). Эти школы объединяет признание достаточности внутреннего человеческого опыта для постижения окружающего мира; убеждение в непосредственно переживаемой связи человека с Богом; акцент на эмоционально-интуитивных средствах познания мира; особое внимание к проблемам отдельной личности. Что касается теологической системы католичества, то она первоначально также формировалась на основе трудов Августина, соединившего традиции патристики с идеями неоплатонизма. Со временем в католической теологии выявились новые тенденции: мистическое обоснование концепции Бога (Бернар Клервоский, Ф. Бонавентура), предельная рационализация процесса богопознания (П. Абеляр), теория "двойственной истины" (Сигер Брабантский и др.). Противодействуя этим тенденциям, Фома Аквинский в качестве дополнения к "сверхразумной теологии" (теологии откровения) разработал естественную теологию.
Своеобразной формой эволюции католицизма стало появление т. н. "новой теологии", которая, с одной стороны, связана с пересмотром традиционной догматики, созданием нового теоретического обоснования вероучения, с другой - с обновлением церковного социального учения. В рамках первой тенденции ряд ведущих теологов (П. Шооненберг, И. Борос, А. Гульсбош) при объяснении происхождения человека принимает за отправную точку не традиционную концепцию моногенизма (все люди ведут свое начало от одной пары людей - Адама и Евы), а теории эволюции и полигенизма. Вторая тенденция нашла свое выражение в появлении т. н. социальных теологии (теологии труда, теологии свободного времени, теологии культуры, теологии освобождения и др.); "социальные" теологии пытаются преодолеть традиционное для католичества противопоставление "земного" и "небесного", а потому осуществляют поиски "сакрального" в различных сферах жизни социума.
Официальное социальное учение католицизма, закрепленное в папских энцикликах, конституциях и в решениях соборов, стало формироваться в конце 19 в., и процесс этот продолжается. Его специфическая особенность проявляется не только в обосновании с позиций философии, социологии и этики, но и в обязательной теологической аргументации, апеллирующей к библейским текстам. В социальной доктрине католицизма отмечаются многочисленные проявления кризиса цивилизации: угроза существованию окружающей среды, разгул истребительных вооруженных конфликтов, терроризма, наркомании, кризис института семьи и т. д. Источник кризиса усматривается прежде всего в отрыве человека от Бога, предопределяющем ложное понимание Его сущности, в восприятии современной цивилизацией ценностей светской, а не христианской культуры. Церковь волнуют земные проблемы.
Подчеркивая сугубо религиозную природу своей миссии, она расширяет свое участие в их решении, о чем свидетельствует создание социальной программы, многочисленных институтов, обществ, комиссий. Современная католическая церковь (свыше 1 млрд верующих) имеет своих приверженцев в Италии, Испании, Португалии, Франции, Австрии, Польше, Венгрии, Литве, странах Латинской Америки. На территории СНГ католики проживают преимущественно в западных областях Украины и Белоруссии. Католические приходы действуют и в России.
Лит.: КазановаА. Второй Ватиканский собор. М., 1973; Теияр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987; БиффчД. Я верую: Краткое изложение католического вероучения. Милан, 1992; Любак А. де. Католичество: социальные аспекты догмата. Милан, 1992; Мунье Э. Что такое персонализм. М., 1994; ЖильсонЭ. Философ и теология. М., 1995; Марсель Г. Трагическая мудрость философии. М., 1995; МаритенЖ. О человеческом знании. - "ВФ", 1997, №5, с. 106 - 117; Blondel M. Le Probleme de la philosophie catholique. R, 1932; KiingH. Strukturen der Kirche. Freiburg, 1963; Lavelle L, Science. Esthetique. Metaphysique. P., 1967. См. также лит. к ст. Августин, Фома Аквинский, Неотомизм.
Ф. Г. Овсиенко