Веб-бібліотека

Калакура Я.С. Архівознавство:

Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...

Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

КАТЕГОРИИ

(kategoria - определение, суждение) -г- философские понятия, являющиеся средствами выработки: а) картины мира, б) способов освоения человеком различных объектов, в) норм понимания бытия вообще и человеческого бытия в частности. К. играют важную методологическую роль в мышлении и Деятельности человека, поскольку задают порядок рассмотрения других понятий, определенный тип видения самых разнообразных объектов. Когда, например, используется понятие "процесс" в категориальном смысле, это означает, что все явления, вещи, события могут рассматриваться как процессы, т. е. в их становлении, устойчивом воспроизводстве, развитии, динамических сочетаниях, взаимопереходах и т. д. В древности К. служили для обозначения основных типов вещей, стихий, энергий. В дальнейшем стала более отчетливо выявляться логическая функция К., их роль как понятий, характеризующих основные типы отношений между вещами. По мере развития форм человеческой деятельности К. все более обнаруживают свое значение обобщенных инструментов, в своей совокупности обеспечивающих воспроизводство культуры. К. образуют своего рода "сеть", в "узлах" которой пересекаются и связываются разные К. Вопрос о взаимосвязи К. всегда вызывал в философии весьма острые дискуссии: шла своего рода конкурентная борьба за создание наиболее совершенной системы К. Однако попытки построить такого рода систему не увенчались успехом. Более того, кризис наиболее "гармоничной" по форме гегелевской системы К. был многими философами и учеными понят как крах классической философии. Был провозглашен конец метафизики, в том смысле, что философский "проект" построения иерархической системы К., надстроенной над природными и общественными процессами, оказался не только бесперспективным, но и беспочвенным.Критика метафизики, обрушившаяся на философию, содержала в себе различные мотивы: и критику отвлеченности философских К. от конкретных явлений, событий, взаимодействий, и критику иерархической структуры категориальных систем, жесткости категориальных связей, безразличной к динамике жизни, конкретным исследованиям, индивидуальному развитию людей. Смешение этих мотивов привело к тому, что вопрос о категориальной культуре философии, теоретического и обыденного мышления оказался в философии XX в. надолго оттеснен на периферию философских исследований. Однако в ходе разработки онтологической, социально-философской, экзистенциальной и культуроведческой проблематики выяснилось, что вопрос о К. не исчез из поля зрения современной философии. Так, критика иерархического соподчинения К. общего и единичного, социального и индивидуального, культурного и природного не снимает вопроса о связи этих К., об исторических и культурных основах изменения этой связи. Критика жестких категориальных структур не отменяет (и не решает) вопроса о категориальной динамике. Введение экзистенциализмом в сферу философского рассмотрения форм переживания проблемности бытия (экзистенциалов) - оказывается попыткой категориального осмысления не отчужденного от индивидов опыта жизни. Проделана немалая работа над К. в традициях рационализма; правда, осуществлена она в основном не философией, а наукой. Тем не менее, понятия системы, самоорганизации, структуры приобрели категориальный статус.
В. Е. Кемеров


© 2009-2020  lib.ltd.ua