Веб-бібліотека

Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка:

Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...
Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

Картезианство в XVII в.

Не будет преувеличением утверждать, что картезианство как совокупность философских и научных идей стало в XVII в. - и не только во Франции - самым влиятельным направлением. Это учение далеко не однозначно. Его компоненты отражали различные требования жизни, умонастроения разных социальных сил и духовных устремлений философов, придерживавшихся совершенно несходных и порою даже противоположных ориентации.
Среди компонентов картезианства следует выделить прежде всего сильную рационалистическую и рационализирующую тенденцию. Системность картезианской философии формировалась в определенном противостоянии религиозной вере. Правда, некоторые, преимущественно протестантские теологи испытали воздействие ряда идей Декарта, в том числе идей его физики. Но главную роль рационалистические идеи Декарта и картезианцев сыграли в собственно научном мышлении.
Мы констатируем это прежде всего применительно к логике, где произошли радикальные изменения в сравнении с традиционной, аристотелевско-схоластической логикой. Напомним, что в эпоху средневековья, как еще и в античности, она обычно именовалась "диалектикой". При решающем значении формально-доказательного начала она вместе с тем то и дело сбивалась как на прояснение вероисповедной проблематики, так и на тесно связанное с ним осмысление проблематики бытийной, онтологической. Решительный поворот Декарта к аналитическому обобщению стремительно развивавшегося научного знания - прежде всего математического естествознания - потребовал и значительного реформирования традиционной логической методики. Из "диалектики" она превращалась в логику (не следует забывать, конечно, и родственности этих древнегреческих терминов). А логика все больше увязывала свои приемы и принципы с методологией науки (прежде всего с естествоведческой).
Весьма показательна здесь деятельность гениального математика и физика Блеза Паскаля (1623-1662). Хотя его глубокие и оригинальные философские идеи (они частично рассматривались ранее в связи со скептицизмом и будут рассмотрены в дальнейшем) можно лишь косвенно увязать с картезианскими, его научная деятельность и главное ее методологическое осмысление протекали в том же русле, что и картезианские. Математически весьма одаренный Паскаль уже в юности написал трактат "О конических сечениях", а в дальнейшем построил счетную (суммирующую) машину. Занимаясь также теорией вероятности и проблемой бесконечно малых величин, Паскаль прокладывал путь для открытия дифференциального и интегрального исчисления, сделанного уже после его смерти Лейбницем и Ньютоном. Будучи по складу ума и незаурядным экспериментатором, в 1648 г. Паскаль доказал наличие атмосферного давления. Это открытие отвергало многовековую аристотелевско-схоластическую догму о "боязни пустоты". Немало сделал Паскаль и для открытия законов гидростатики. Все это, несомненно, позволяет назвать его одним из основоположников естествознания нового времени.
Декарт полагал, что он повлиял на Паскаля, инспирировав Паскалевы эксперименты по установлению атмосферного давления (оба они принадлежали к кружку ученых, группировавшихся вокруг Мерсенна, близкого друга Декарта, а из этого кружка вскоре сформировалась Французская академия естествознания. Общее направление мысли Паскаля - в духе картезианского рационализма - зафиксировано в небольшом трактате "О геометрическом уме и об искусстве убеждать", в котором излагались требования к доказательному методу.
Более систематически и пространно эти идеи разработаны в книге двух других картезианцев (последователей Декарта в области методологии) Антуана Арно и Пьера Николя "Логика, или Искусство мыслить". Так называемая "Логика Пор-Рояля" названа по имени янсенистского монастыря, расположенного на окраине Парижа, где провел свои последние годы Паскаль и где нашли себе приют авторы названного произведения. Оно было опубликовано в 1662 г. - год смерти Паскаля - и стало важнейшей вехой трансформации традиционной "диалектики" в логику, которая отнюдь не перечеркивала ее полностью. Она трактовалась здесь по Декарту - как наука обретения новых истин в исследовании реальной проблематики. Отказавшись от ряда бесполезных формализмов и тонкостей традиционной диалектики (к чему призывал и Декарт), авторы "Логики Пор-Рояля" усматривали главную цель "искусства мысли" в строгом формулировании суждений, приближавшихся к математическим. В наибольшей степени влияние Декарта сказалось в данном произведении во введении учения о методе как важнейшего, особенно продуктивного раздела логики. Четыре правила рационалистического метода Декарта, о котором ранее шла речь, были осмыслены здесь как методы анализа и синтеза. Первый из них трактуется как путь открытия новых положений посредством внимательного наблюдения и аналитического расчленения вещей и явлений, благодаря чему могут быть найдены простые и ясные истины, радикально отличные от неопределенных и темных схоластических универсалий. Еще большая роль отводилась в "Логике Пор-Рояля" синтетическому (или теоретическому) методу, посредством которого должен осуществляться переход от наиболее общего и простого к менее общему и сложному. В контексте учения о методе сформулированы правила для определения аксиом и доказательств. Прорыв рационалистической, логической мысли, осуществленный в "Логике Пор-Рояля", с одной стороны, подводил обобщающий итог успехам естественнонаучной мысли нового времени, а с другой - подготавливал новые открытия.


© 2009-2020  lib.ltd.ua