Веб-бібліотека

Калінін Ю.А. Релігієзнавство:

Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...

Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами: Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...
Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...
Муромцева Ю.І. Демографія: Демографія. Предмет і методи дослідження. Об'єкт і предмет демографії. Методологічні засади демографії. Міжпредметні зв'язки демографії. Джерела даних про населення і демографічні процеси. Переписи населення. Вибіркові обстеження населення. Поточний статистичний облік населення. Чисельність населення та його склад. Абсолютна чисельність населення. Середня (середньорічна) чисельність населення. Статево вікова структура населення. Шлюбно-сімейна структура населення. Динаміка чисельності та складу населення України. Смертність і тривалість життя населення. Епідеміологічний перехід. Показники рівнів і структури смертності. Динаміка смертності й очікуваної тривалості життя в Україні. Народжуваність і репродуктивна поведінка...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...

Капитализм

- общественный строй, в основе экономики которого лежит легализованная и защищаемая государством и правом эксплуатация одних людей другими, основанная преимущественно на частной собственности на средства производства - капитале, что отличает его от феодализма, при котором эксплуатация обеспечивалась преимущественно силовыми и лишь затем правовыми методами. Характерной чертой капиталистических отношений является то, что "несчастья одних" - жизненные и деловые неудачи, как правило, являются источником прибыли, то есть "счастья других", что имеет место как на уровне отдельных предпринимателей и фирм, так и государств. Например, Соединенные Штаты Америки в "результате Второй Мировой войны" заметно обогатились.
Подобные отношения задают вектор развития общества и культуры, и капитализм становится неотделим от высокого уровня: преступности, проституции, культурной деградации и тому подобного. Говоря другими словами, капитализм имеет вектор развития, направленный встречно процессу движения от "животного к человеку". При капитализме все становится товаром: честь, совесть, жизнь человека или его ребенка ....
В настоящее время капитализм в заметной степени поражен "ползучим социализмом", который зародился в недрах человеческой культуры и воплощался в странах социалистического лагеря в качестве государственной доктрины.
Экономика капиталистических государств может быть рыночной, может быть монополизированной, может быть даже смешанной.
В некоторых случаях говорят о государственном капитализме. Учитывая, что элементы капиталистических отношений существовали в далекой древности, считать научно-техническую революцию порождением капитализма, как это трактуется, например, в [15,ОС], будет несколько опрометчиво, скорее всего, она является все же результатом накопления в обществе достаточного количества знаний, производственных и информационных связей, а также физических средств производства, позволивших уменьшить время реализации изобретений или разворачивания собственного дела до таких пределов, когда это стало доступным человеку, работающему активно всего 20-40 лет. То есть создание собственного дела стало доступным и осязаемым для массы людей. При этом будет именно по Марксу: капитализм - результат научно-технической революции, но не наоборот.
По Ю.Бохеньскому [7]: "Под капитализмом подразумевают в первую очередь определенный экономический строй (согласно марксистам, также и политический); кроме того, утверждается, что строй этот хорош и к нему следует стремиться. Во-вторых, под капитализмом подразумевают экономический либерализм. Анализируя дискуссию между либералами и марксистами мы видим не менее семи суеверий, причем некоторые из них присущи обеим сторонам, а другие обнаруживаются только у одной из дискутирующих сторон.
1. Общим для них является прежде всего экономизм - убеждение в том, что удовлетворение материальных потребностей автоматически приводит к удовлетворению всех остальных потребностей и обеспечивает людям счастье. Экономизм есть очевидное заблуждение.
2. Второе заблуждение, общее для обеих дискутирующих сторон, - это отождествление владельца капитала и предпринимателя. В свое время, в середине прошлого века, предприниматель действительно чаще всего являлся и владельцем капитала - откуда и пошло отождествление этих функций. Но на деле речь идет о совершенно различных функциях: капиталист - это тот, кто предоставляет средства производства, а предприниматель объединяет различные факторы, составляющие предприятие (капитал, труд, изобретательство, потребителей, регион, государство и т.д.), создает само предприятие и руководит им....
3. Наконец, третье заблуждение, разделяемое обеими сторонами, состоит в том, что предприятия бывают двух видов: капиталистические, которыми управляют капиталисты, и социалистические, которыми якобы руководят рабочие, а в действительности государственная бюрократия... Имеется, по меньшей мере, шесть типов предприятий; они могут управляться 1) капиталистами, 2) рабочими, 3) изобретателями, 4) потребителями, 5) общиной или 6) государством.
4. К числу заблуждений относится и мнение о том, что только капиталисты (акционеры и т.п.) имеют право руководить предприятиями. На нем основываются и две другие точки зрения: что все можно купить и что владелец собственности может распоряжаться ею без каких-либо ограничений. Этот взгляд и его предпосылки относятся к области этики и поэтому не подлежат научной оценке...
5. Марксисты разделяют, по крайней мере, три предрассудка. Согласно первому, капиталист никак не участвует в производстве, а поэтому его прибыль (проценты и т.д.) есть воровство... Впрочем, не следует впадать в заблуждение противоположного толка и делать вывод о том, что капиталисту, и только ему, принадлежат все права на производство.
6. Другой предрассудок марксистов - утверждение о том, что единственные эксплуататоры рабочих - это капиталисты. Действительно, было время... Главными эксплуататорами рабочих всегда были и до сего дня остаются не владельцы капитала и средств производства, а государственные чиновники. Так было в Древнем Египте и Ассирии, так обстоят дела в Советском Союзе. Стало быть, мнение о том, что рабочих эксплуатируют лишь владельцы капитала, является заблуждением.
7. Наконец, в число предрассудков входит утверждение марксистов, будто там, где не правит коммунистическая партия, власть принадлежит владельцам капитала.
В действительности современные государства имеют очень сложную структуру - свою роль в них играют, например, профессиональные союзы, политические партии, религиозные организации, пресса и т.д.; неверно было бы сводить все это к влиянию каписа и т.д.; неверно было бы сводить все это к влиянию капиталистов".
Ассоциативный блок.
Столь пространные рассуждения о капитализме требуют в данном толкователе, в свою очередь, изложения размышлений о том, что же такое социализм.


© 2009-2020  lib.ltd.ua