Веб-бібліотека - головна сторінка


Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа:

Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...

Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...

КАМЮ (CAMUS) Альбер

(1913 - 60) - фр. писатель, эссеист, философ, близкий к экзистенциализму. Эстетические взгляды К. вместе с его философскими и писательскими ориентациями претерпевают заметную эволюцию. В довоенный период К., уроженец фр. Алжира, придерживался идеи необходимости слияния человека с вечно длящейся природой. Иск-во в круге этих идей осмысливается им как тот феномен, в общении с к-рым у человека открывается возможность хотя бы временно преодолеть ощущение своей случайности в мире. Под влиянием участия в движении Сопротивления фашизму в эстетическом сознании и творчестве К., представляющих собой противоречивый сплав индивидуалистических и гуманистических тенденций, усиливаются последние. В послевоенные годы К. становится властителем дум европ. интеллигенции, находившейся под влиянием экзистенциальных идей хаотичности мира и случайности человеческого существования. В мировоззрении К. сильны мотивы стоицизма, призыва к бунту человека перед лицом абсурдности его бытия и непреодолимости зла (повесть "Посторонний", 1944; антифашистский роман-притча "Чума", 1947). В 50-е гг. К. близок к Сартру, симпатизирует его идее "вовлеченности" лит-ры в дела мира. Однако в отличие от Сартра в этот период понятие бунта К. осмысляет уже не только как отрицание абсурдности бытия, но и как утверждение таких общечеловеческих ценностей, как свобода, солидарность, любовь, что получает выражение в иск-ве. При этом К. подчеркивает противоположность бунта и революции и как следствие - иск-ва и революции. Он считает, что все исторические революции, устанавливавшие жесткие новые порядки, были враждебны иск-ву - воплощению вечного бунта против всяких оков. Художник по-своему стремится преодолеть хаотичность мира, придав ему в произв. единство и "стиль", из "тотального безобразия мира" он должен извлечь то, что может утвердить красоту. Созданная художником красота, считает К., помогает людям "полюбить этот ограниченный и смертный мир, предпочитая его всем другим". Рассматривая отношения иск-ва и действительности, К. отвергает формализм за его отлет от мира. Но тут же подвергает критике и реализм за его якобы полную погруженность в жизнь. Подлинный стиль, представляющий собою высокое иск-во, согласно К., избегает этих двух крайностей. Он рождается, когда художник, используя элементы реальности, свободно их переставляет и "воссоздает мир в его единстве и границах". Назвав две формы протеста XX в. - революцию и иск-во, К. выбирает последнее, видя в нем "подлинное лицо бунта", вечный творческий протест против уже созданного. Утверждая ответственность художника перед эпохой и народом, устремления к-рого он призван выражать, К. в то же время отрицает классовую обусловленность худож. творчества. Художник предстает у него как классово-индифферентный выразитель "всеобщих" интересов и ценностей. В этом постулате, как и в эстетике К. в целом, проявилась противоречивость, свойственная мелкобуржуазному сознанию. Осн. работы, в к-рых нашли выражение эстетические взгляды К-: "Миф о Сизифе" (1942), "Актуальности хроники 1944 - 1948" (1950), "Взбунтовавшийся человек" (1951), "Речь в Швеции" (1958; по поводу получения Нобелевской премии).