Веб-бібліотека

Масляк П.О. Рекреаційна географія:

Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...

Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...
Мальська М. П. Туристичне країнознавство: Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

КАЛЬВИН Жан

(10.7.1509, Нуайон, Франция - 27.5.1564, Женева), деятель Реформации, основатель кальвинизма (пуританства). Получил богословское и юридич. образование, в 1533 под влиянием идей Лютера отрёкся от католицизма и примкнул к протестантскому движению.
В осн. соч. "Наставления в христ. вере" К. не выдвинул принципиально новых идей, но систематизировал идеи Лютера, Цвингли и др. реформаторов. К. дополнял и совершенствовал "Наставления" в течение всей жизни: в 1-м изд. (1536, Базель) - 6 глав, в последнем прижизненном изд. (6-е, 1559, Женева) - 80 глав.
К. наиболее последовательно развил учение об "абс. предопределении", к-рое является основой всей протестантской теологии. По К., бог ещё до сотворения мира предопределил одних к спасению, других - к гибели; никакие усилия человека не могут изменить этого, но каждый должен быть уверен, что он - "божий избранник". Успех в профессиональной деятельности - признак, подтверждающий богоизбранность. Профессия выступает как призвание, место служения богу, поэтому профессиональный успех становится самоценностью, а не средством достижения мирских благ, но он должен дополняться мирским аскетизмом. Эта установка стала оправданием капиталистич. предпринимательства, а "весь секрет" мирского аскетизма, по словам Ф. Энгельса, состоял в "буржуазной бережливости" (см. К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., т. 7, с. 378).
Ввиду преследований протестантов К. эмигрировал из Франции, с 1536 жил в Женеве, возглавил реформа· ционное движение и стремился ввести строгую дисциплину нравов. Возмущенные суровостью его требований, женевцы в 1538 изгнали К., но через 3 года он был с почётом возвращён, стал признанным церк. диктатором, "женевским папой"; консистория пасторов, руководимая К., фактически подчинила себе светскую власть. Была принята новая форма церк. Организации в соответствии с разработанными К. "Церк. установлениями"; проведён ряд реформ для утверждения "мирского аскетизма": упразднён пышный католич. культ, предписано обязат. посещение церк. служб, запрещены развлечения, танцы, яркие одежды, украшения и пр., установлена строгая пасторская опека над населением. Провозглашенную Реформацией свободу совести и истолкования Библии К. свёл к свободе от католицизма, не допуская критики своего учения. Он боролся за чистоту вероучения с нем. богословами, с протестантомгуманистом С. Кастеллио, добился изгнания из Женевы учёноговрача Ж. Больсека, отрицавшего идею предопределения, способствовал осуждению и сожжению М. Сервета за то, что тот не признавал догмата троичности.
К. придал протестантизму универс. характер (в противоположность чисто нем. характеру лютеровской реформации); много сделал для утверждения респ. принципов организации церк. жизни. "Церк. установления" К. стали основой построения кальвинистских общин в др. странах, нередко выступавших затем в роли раннебурж. политич. организаций. "Кальвинистская реформация - писал Ф. Энгельс - послужила знаменем республиканцам в Женеве, в Голландии и в Шотландии... доставила идеологический костюм для второго акта буржуазной революции, происходившего в Англии" (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 21, с. 315).


© 2009-2020  lib.ltd.ua