Веб-бібліотека - головна сторінка


Максименко С.Д. Загальна психологія:

Вступ до психології. Предмет психології. Предмет психології та її завдання. Рефлекторна природа психіки. Психіка і свідомість. Основні галузі психологічних знань. Зв'язок психології з іншими науками. Основні напрями в сучасній психології. Методи психології. Основні вимоги до методів психології. Основні методи психології. Спостереження, експеримент. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ. Розвиток психіки і свідомості. Виникнення та розвиток психіки. Розвиток механізмів психічної діяльності. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу...

Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...
Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...

КАЛИНИН Михаил Иванович (1875-1946)

- деятель Коммунистической партии и Советского государства, пропагандист марксистско-ленинской теории. В его работах освещаются проблемы нравственности и коммунистического воспитания, в т. ч. вопросы о происхождении и общественной сущности морали, о· зарождении и развитии в недрах буржуазного об-ва пролетарского нравственного сознания, о коренной переделке быта, нравов и психологии людей в процессе социалистической культурной революции. В то же время К. выступал против отрицания общечеловеческих нравственных норм (Общечеловеческое и классовое в нравственности), изображения нового быта в примитивном, упрощенном виде. Осн. задачами нравственного воспитания он считал внедрение принципов коллективизма в производстве, общественной жизни и быту. воспитание культурности в широком смысле слова, включая формирование таких качеств, как честность, чуткость, такт, деликатность, внимательное, бережное отношение к людям. К. выступал против формализма, казенщины и лицемерия в воспитании, обращал внимание на нравственное содержание идейности, партийной убежденности и принципиальности. Он отмечал, что только последовательная приверженность социалистическим идеалам может одухотворить труд и быт человека, предохранить от обывательского подхода к жизни, от стремления к узко личному, мещанскому благополучию. Указывая на пустоту и превратность человеческого существования без высоких общественных целей, К. подчеркивал, что люди "не могут жить по прежнему выражению, "без души", а по нашему - без общественных идеалов. Жизнь каждого человека" если только он понимает, что он - человек, лишь тогда полна, когда он чувствует, что он стремится к чему-то высокому, не в смысле своих узкоэгоистических интересов, а в смысле возвышенной цели передовых людей, борющихся за общее великое дело". Только органическое слияние общественных и личных интересов придает подлинный смысл и счастье жизни. Осн. работы по вопросам морали: "Борьба за нового человека" (1928), "О коммунистическом воспитании" (1940), "О моральном облике нашего народа" (1945).