Веб-бібліотека - головна сторінка


Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко:

Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...

ЯЗЫКОВАЯ ИГРА

- влиятельная трактовка религиозного языка, опирающаяся на поздние работы Л.Витгенштейна. Согласно его пониманию, разные языки культуры, включая и религиозный, образуют относительно замкнутые миры "языковых игр", которые соответствуют определенным "формам жизни" или аспектам жизни общества. В каждой "языковой игре", одной из которых является христианская, заданы свои критерии истинного и ложного, приемлемого и неприемлемого, которые неподсудны с точки зрения критериев, принятых в любой другой языковой игре. Поэтому нет смысла требовать от религии, например, научной ясности и точности ее вероучительных положений: если Быт.1 - 3 излагает историю Адама и Евы, глупо заниматься опровержением этого повествования исходя из тех научных или практических соображений, что весь человеческий род не мог произойти от одной-единственной брачной пары. Смысл данной истории - в даваемой ею оценке нравственного состояния человечества, а не в том, чтобы объяснять, как и что происходит в мире. Итогом этого подхода стал религиозный скептицизм, сторонники которого настаивают, что нет смысла говорить о Боге как о реальности, пребывающей за пределами человеческих верований: "Все, чему научается верующий, - это религиозный язык; это язык его общения с другими верующими. Я считаю, что знание того, как следует пользоваться этим языком, означает знание Бога" (Д.Филипс).