Веб-бібліотека

Левчук Л. Т. Естетика:

Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...

Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

ИСТОРИЗМ

(от лат. historia - история) - историческое сознание, т.е. сопровождающее всякое познание сознание того, что все является ставшим, даже духовное бытие. В новое время было признано значение историзма для исследования истины, а в настоящее время он вновь стал предметом философского обсуждения благодаря Кьёркегору, Ницше, Зиммелю, Эйкену, а прежде всего - Дильтею и философам-экзистенциалистам (см. Историчность), Историзмом в дурном смысле является отступление перед настоящим в прошлое, благодаря чему утрачивается истинная ценность данных фактов и их значение становится относительным. На эту форму историзма особенно нападали Эрнст Трёльч и Генрих Риккерт. "Там, где действительность должна постигаться в ее индивидуальности и особенности, там просто логически бессмысленно подводить ее под всеобщие понятия или выставлять исторические законы, которые, как мы знаем, в качестве законов необходимо являются всеобщими понятиями... Дело не в том, что более или менее трудно найти законы истории, а просто понятие "исторического закона" содержит contradictio in adjekto, т.е. историческая наука и законооткрывающая наука взаимно исключают друг друга" (рус. пер.: Риккерт, Границы естественно-научного образования понятий, 1903). Историческая школа - это направление, основанное на историческом понимании процессов, на их самом детальном исследовании.


© 2009-2020  lib.ltd.ua