Веб-бібліотека

Адорно Т. Теорія естетики:

Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...

ИСТИНА И НРАВСТВЕННОСТЬ

. - Вопрос о том, отражают ли моральные представления людей нечто объективное, можно ли их считать истинными (или соответственно ложными), в самой различной форме ставился на протяжении почти всей истории этической мысли, начиная с древности. Большинство теоретиков прошлого отвечало на этот вопрос положительно Но то "объективное", что отражается моральным сознанием, понималось ими по-разному, в зависимости от их т. зр. на происхождение и источник нравственности. Объектом познания в морали объявлялись то божественная воля или разум, то вечные принципы справедливости, то нравственные законы мироздания или же не менее мифическая внеисторическая "природа человека" (Абсолютизм, Рационализм). Но эти теории, как правило, не могли объяснить, каким образом возникают противоположные нравственные позиции. Поэтому такому взгляду противопоставлялась субъективно-идеалистическая т. зр., согласно к-рой моральные представления вообще не отражают ничего объективного (Скептицизм, Лппробативные теории), нравственность есть лишь область вкусов, предпочтений, того или иного рода произвола (Волюнтаризм). В совр буржуазной этике проблема соотношения И и н. приобрела вид вопроса о соотношении морали и науки. Согласно т. зр. этического натурализма моральные принципы могут быть обоснованы с помощью данных науки Большинство же буржуазных этиков это отвергают. Сторонники интуитивизма утверждают, что моральное знание совершенно уникально и достигается принципиально иным способом, чем научное. Неопозитивисты (Неопозитивизм) вообще отрицают, что моральные представления несут в себе к-л. знание, могут быть истинными. При решении данной проблемы марксистская этика исходит из того, что моральные идеи всегда так или иначе отражали существующую социальную действительность условия общественного бытия людей. Об-во, тот или иной класс создает моральные нормы, принципы, формулирует понятия добра и зла соответственно объективным историческим потребностям. Моральные представления этого об-ва или класса истинны в той мере, в какой его исторические возможности отвечают потребностям общественного прогресса. И когда тот или иной класс становился реакционным, а его господство превращалось в тормоз общественного прогресса, тогда его моральные представления переставали соответствовать историческим законам, наполнялись ложным содержанием. Др. сторона данной проблемы заключается в способе отражения исторических законов моральным сознанием. Возникнув задолго до общественно-исторической науки, моральное сознание выражало требования объективных законов общественного бытия неосознанно, в форме долженствования и ценности. Требования морали представлялись чем-то принципиально отличным от социальной необходимости, не связанным с ней. Поэтому во всей истории классового об-ва моральная форма общественного сознания была особенно перегружена фантастическими и фетишистскими представлениями относительно того, что именно она отражает. Коммунистическая нравственность, в основе к-рой лежит научное марксистское мировоззрение, исходит из "понимания действительного места человека в историческом процессе. Поэтому она впервые устраняет почву для фетишизма в морали. Отныне люди уже не просто стихийно и неосознанно вырабатывают свои идеи о нравственности, а все более сознательно сообразуют их с социально-историческими потребностями человечества, основывают их на знании объективных общественных законов. Как общественный (и нравственный) идеал коммунистическое об-во по своему содержанию в принципе совпадает с данными научного предвидения относительно развития исторического процесса и в этом смысле воплощает объективную истину.
Й


© 2009-2020  lib.ltd.ua