Веб-бібліотека

Ткач О.І. Політологія:

Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...

Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...
Пальчевський С. С. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...
Палеха Ю.І. Ділова етика: Етичні проблеми управління та бізнесу. Етичні установки. Діловий протокол. Розвиток суспільства й стилі управління. Формування етики підприємництва. Соціальна відповідальність і економічна етика. Адміністративна етика. Взаємостосунки представників держави і підприємництва. Підготовка та проведення ділових зустрічей. Домовленість про ділову зустріч. Підготовка приміщень. Зустріч делегації. Привітання. Розміщення учасників зустрічі. Офіційна мова. Ділова атрибутика. Візитні картки. Ділові подарунки. Діловий одяг. Організація ділового спілкування. Функції ділового спілкування. Перепони у спілкуванні, його рівні. Соціальні типи в діловому спілкуванні. Закономірності міжособових стосунків. Сучасні теорії міжособових стосунків...

ИСКУССТВО И МОРАЛЬ

две формы общественного сознания и духовно-практической деятельности человека, тесно связанные и взаимодействующие друг с другом. В основе их взаимодействия лежит единство эстетического и этического в явлениях общественной жизни. В историко-эстети-ческом плане можно выделить три подхода к проблеме И. и м.: 1) моралисти-ческий, утверждающий единство двух форм в рамках подчинения худож. творчества нравственным целям и задачам (Платон, христианская эстетика, Руссо. Толстой и др.); 2) имморалистический, построенный на противопоставлении двух форм, "отлучении" М. от И., вплоть до оправдания эстетизма и аморалистских тенденций в совр. буржуазном И.; 3) концепция единства И. и м., рассматривающая И. как "эстетическую школу нравственности" (Герцен) и утверждающая нравственное значение самого эстетического принципа (Аристотель, А. Шефтсбери, Шиллер, Гегель, рус. революционные демократы и др.). Марксистско-ленинская эстетика исходит из того, что цели настоящего И. и подлинной нравственности в конечном счете совпадают, что подтверждается практикой реалистического И. (Реализм), основывающегося на принципах жизненной правды, высокой идейности и художественности. Причина коллизий, возникающих между И. и м., лежит не в природе И., а в реально-исторических условиях существования и развития их гл. предмета - общественного человека (и И., иМ. в равной степени могут быть названы "человековедением"). Неоднозначно отражая эти условия (особенно в классово антагонистическом об-ве), И. нередко занимало крайнюю позицию - напр., морализаторства или эстетизма. Очевиднее всего взаимосвязь И. и м. выступает в постановке морально-этических проблем (столкновение добра н зла, интереса и долга, проблемы смысла жизни, счастья, любви и т. д.), решаемых И. эстетически: в худож. форме и худож. средствами. И.,отражая реальный моральный опыт, утверждает, "пропагандирует" нравственный идеал об-ва, заглядывая далеко вперед, беря "на пробу" и проверяя действительное ("фактическое") содержание и жизненную силу действующей М. Будучи выражением и проявлением стремления к высокой человечности, потребности общественного человека во всестороннем раскрытии своих творческих сил и возможностей. И., подобно М., своими средствами выполняет и прогностическую функцию, "провидческую" роль (Предвосхищение в искусстве). Силу нравственного воздействия И. не следует ни преувеличивать, ни преуменьшать, недооценивать. Оно не обладает, как отметил еще Аристотель, способностью превращать зло в добро, злого человека в доброго. Для нравственно-возвышенного его восприятия нужно, чтобы человек был уже в какой-то степени готов достойно оценить морально-добрый образ мыслей и действий героев произв., нравственную направленность последних. Не учитывая этого важного обстоятельства, иногда неправомерно возлагали и возлагают на И. всю ответственность, "вину" за порчу нравов, к-рую должна взять на себя прежде всего социальная действительность, живая общественная практика. Моральное воздействие И. на людей осуществляется двояким способом: примером нравственного поведения - положительным и отрицательным - и силой вызываемого худож. произв. эстетического переживания, побуждающего личность к рефлексии (размышлению, самооценке). Способ коммуникации и передачи чувств в И. может быть разным - прямым и косвенным (когда происходит как бы перемена эмоционального знака), но нравственный смысл и ценность эстетического переживания проявляется в определенном моральном состоянии воспринимающего. Сущность и своеобразие этого состояния, возникающего под воздействием И., иногда характеризуют аристотелевским термином катарсис. Эстетическое переживание "проясняет" нравственное чувство, оставаясь при этом самим собой- Просветляя и возвышая, оно захватывает человека целиком и универсально воздействует, давая пищу разуму, чувству и воле. Сила его воздействия не исчезает о прекращением непосредственного контакта с произв. И., напротив, только начинается, уходя в глубь нравственного существования человека, где исподволь, незаметно, "интимно" продолжает раз начатую работу, затрагивая все сферы его жизнедеятельности, влияя на мотивы, стимулы, ценностные установки и в результате - на поведение, человеческую личность в целом. Содействие нравственному воспитанию трудящихся - важнейшая задача советского И., к-рая достигается путем правдивого и высокохудожественного отображения социалистической действительности, вдохновенного и яркого раскрытия нового, передового и страстного обличения всего, что мешает движению об-ва вперед.


© 2009-2020  lib.ltd.ua