Веб-бібліотека - головна сторінка


Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій:

Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...

Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...

ИСКУССТВО

способ сделать вещь согласно правилам. В более узком смысле (начиная с XIX в.): самовыражение посредством эстетического творчества - изящные искусства. Наиболее общая философская проблема здесь - - проблема функции искусства: 1. Прежде считалось, что оно выражает "красоту". Но что такое красота? Понятие красоты, обладает ли оно объективной ценностью или же раскрывает лишь личное суждение каждого? Вещь является красивой только потому, что я считаю ее красивой, или же я считаю ее красивой потому, что она действительно является таковой? От Платона до Канта философы пытались обосновать объективность искусства и красоты. Красивое, - писал Кант, - это "то, что нравится вообще, хотя это и невозможно проверить разумом"; соответственно, считалось, что существует так называемая "красота в себе" - универсальный идеал, к которому должны стремиться произведения искусства. Эта классическая концепция искусства настаивала на определенных доминантах, таких как гармония, чистота, благородство, искренность, воспитание чувств. Ма-дрнна Рафаэля, проповедь Боссюэ, здание Мансара, церковная соната дают хорошие примеры таких доминант. Функция искусства здесь - идеализация реальности. 2. История искусства приводит нас к различению красоты произведения искусства и представления о красивой вещи. Искусство может быть красивым и в то же время изображать, например, падаль (Бодлер), ничтожество ("Обжора" Тулуз-Лотрека), гротеск ("Карлик" Веласкеса), ужас (Босх). Его функция - раскрытие того, что Мальро называет "ночной стороной мира", той, что избегает нашего повседневного взгляда и разглядеть которую нам мешают социальные условности и традиции. Гойя считал репрезентацию красивого "ложью" и "ослеплением". Согласно более современной концепции, искусство - явление в высшей степени реалистическое: его функция - выражение не красоты, но реальности. В заключение следует сказать, что понятие красоты сменилось в наше время понятием аутентичности; то, что в произведении .выражено аутентичным способом, обладает реальностью, независимой от нас. Так, например, произведения Ван Гога отражают его трагическое мировоззрение; мы можем не любить Ван Гога, но мы не можем сделать так, чтобы трагизм перестал существовать в его произведениях. Именно в этом смысле произведение искусства обладает объективной реальностью, независимой от наших чувств. См. Абстрактное, Изящные искусства, Эстетика.