Веб-бібліотека - головна сторінка


Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення:

Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...

Макарова О.В. Державні соціальні програми: Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...

ИСКУССТВО

- специфическая форма общественного сознания и человеческой деятельности, представляющая собой отражение действительности в художественных образах, один из важнейших способов эстетического освоения мира. Марксизм отвергает идеалистические толкования И., согласно к-рым оно является продуктом и выражением "абсолютного духа , "мировой воли , "божественного откровения либо подсознательных замыслов и переживаний художника. Источником возникновения художественной деятельности, а также предшествовавшего ему процесса формирования эстетических чувств и потребностей человека явился труд. Первые следы первобытного И. относятся к эпохе позднего палеолита, примерно за 40 - 20 тыс. лет до н. э. У первобытных народов связь И. с трудом непосредственна, в дальнейшем она становится более сложной. В своем содержании И. тесно связано с изменениями в социально-экономической структуре об-ва. Являясь формой отражения общественного бытия, И. так или иначе связано с др. явлениями духовной жизни об-ва: с наукой, идеологией, моралью. В то же время И. обладает рядом определяющих особенностей, отличающих его от всех др. форм общественного сознания. Специфическим предметом И. являются эстетические отношения человека к действительности, его задача - художественное освоение мира. Именно поэтому в центре произв. И. оказываются человек, общественная связь и взаимоотношения людей, их жизнь и деятельность в определенных конкретно-исторических условиях. Предмет И. (жизнь во всем ее многообразии) осваивается, перерабатывается и отражается художником в специфической форме - в художественных образах. Специфика способов воспроизведения действительности я художественных задач, а также материальных средств создания художественного образа определяет особенности видов искусства. Так, в литературе эстетическое воспроизведение мира осуществляется через слово; в живописи - через зрительно воспринимаемые образы цветового богатства мира; в скульптуре - через пластические образы, объемно-пространственные формы; в графике - через линию рисунка, штрих, светотень; в музыке - через звукоинтонации; в театре и кино - через воплощение живыми людьми - актерами действий героев и лежащих в их основе драматических конфликтов; гл. особенностью архитектуры и декоративно-прикладного искусства является единство в их произведениях утилитарных и эстетических принципов. Предмет и форма отражения действительности в И. обусловливают его специфическую функцию - удовлетворение эстетических потребностей людей путем создания произв., могущих доставить человеку радость, наслаждение, духовно обогатить его и вместе с тем пробуждать в нем художника, способного в конкретной сфере своей деятельности творить по законам красоты. Через эту единую эстетическую функцию И. проявляется его познавательное значение и осуществляется его идейно-воспитательное воздействие на людей. Хотя общая линия развития И. - линия углубления художественного отражения действительности, развитие это неравномерно. Так, уже в античном мире И. достигает высокого уровня и приобретает в известном смысле значение нормы. В то же время капиталистический способ производства, неизмеримо более высокий, чем рабовладельческий, враждебен, по выражению Маркса, И., поскольку он чужд высоким социальным и духовным идеалам. Высший эстетический идеал лежит в основе подлинно гуманистического И.