Веб-бібліотека - головна сторінка


Семків О. І. Політологія:

Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...

Цюрупа М.В., Ясинська B.C. Основи сучасної політології: Становлення предмету політології - історико-наукові методологічні проблеми. Політологія в структурі політичного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія - інтегральна соціальна наука і навчальна дисципліна. Методологічні засади, категорії та принципи політології. Основні парадигми політичного мислення. Функції політології. її соціальна роль у формуванні політичної культури керівника і громадянина. Основні етапи становлення і розвитку політичних поглядів і концепцій (доктрин). Протополічні погляди у країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї та погляди представників класичної античної науки. З.Теологічні парадигми політичного мислення у епоху Середньовіччя...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Шевчук П. І. Соціальна політика: Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...

ИРРАЦИОНАЛЬНОЕ

(от лат. irrationalis - неразумный, бессознательный) - а) сторона объективной реальности, принципиально недоступная разумному пониманию; б) нечто в действительности, пока интеллектуально не познанное, алогичное, выходящее за границы современного разумного понимания, но тем не менее принципиально познаваемое; в) незапланированные (побочные) или непредугаданные результаты человеческой деятельности; г) бессознательная сфера души, противостоящая сознанию как способу существования опосредованного знания; д) предлогические формы познания. Т. о., понятие И. распространяется на все стороны отношения субъекта и объекта. Понятию человека как рационального существа и субъекта .противостоит понятие человека как страдающего существа, от которого отчуждается его свойство субъективности. В онтологическом аспекте И. трактуется как специфическая форма такого телесного или душевного существования, которая противоположна нереальному, воображаемому, фантастическому или невозможному В гносеологическом плане И. противопоставляют: а) рациональным формам освоения мира (репрезентативному отражению, вербальному мышлению, визуальному мышлению и т. д.), б) сверхразумному, сверхсознанию (Богооткровению, мистическому опыту). Когда И. придают смысл "дорационального", то под ним могут подразумевать многообразие таких форм освоения мира, как инстинкт, чутье, переживание, созерцание, интуиция и т. д.
При определении И. как предпогичного (дологичного), ему нередко приписывают первичность в отношении разума и говорят, например, что "бессознательное и инстинкт древнее интеллекта и сознания", что "переживание бытия непосредственно, а размышление о бытии опосредованно", что "интуитивное знание о целом предшествует рассуждениям о частях целого". При этом допускается возможность частичной рационализации И. в будущем. Если же И. прежде всего определяют как нечто непредвиденное и неучтенное разумом в ходе материализации цели человеческой деятельности, то И, характеризуют как нечто вторичное, производное от рационального действия и говорят об иррациональных (реактивных) последствиях рационального целеполагания. Подобная жизненная ситуация выражается метафорой "Благими намерениями человека вымощена ему дорога в ад". Яркими примерами И. в общественной практике могут служить современный экологический кризис, вызванный целенаправленной переделкой людьми природы, а также феномен Термидора как нежеланный итог всякого радикального (революционного) переустройства сложившихся социальных институтов.
Теория диалектики пытается объяснять иррациональный эффект взаимодействия вещей, людей или идей, исходя из представления о законе перехода количественных изменений в качественные; эмерджент (диалектическое тождество противоположностей, новое качество) не сводится к параметрам контраген - tob, вступающих во взаимодействие, поэтому невозможно заранее предвидеть, каким будет его конкретное содержание. Общая теория систем и синергетика выводят этот эффект из понятия бифуркационного изменения неравновесных систем: принципиально невозможно предвидеть, по какой конкретно из множества траекторий осуществится превращение системы, когда она испытывает катастрофу. В связи с распространением в естествознании парадигмы нелинейного мышления проблема И. вновь становится актуальной и ищет общенаучные способы своего выражения. Иррационалист (в отличие от рационалиста) - человек, отдающий предпочтение созерцанию и интуиции и принижающий возможности разума; в этом общем смысле иррационализм есть особая мировоззренческая установка суживать границы мышления как формы постижения истины. В узкофилософском смысле И. - термин, обозначающий класс философских течений и школ: "философию чувства и веры" Якоби, "философию откровения" позднего Шеллинга, волюнтаристическую концепцию Шопенгауэра, "философию жизни" Дильтея и Бергсона, экзистенциализм Кьеркегора, Хайдеггера и др. Эти школы пытаются рационально обосновать правомерность иррационалистического мироотношения.
Д. В. Пивоваров