Веб-бібліотека

Комова М.В. Складання ділових документів:

Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...
Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

ЙОГАЧАРА

(санскр.), виджнянавада, филос. школа буддизма махаяны. Осн. идеи появились в 3 в. н. э. и получили отражение в "Ланкаватарасутре". Видными представителями, помимо полулегендарного основателя школы Майтреи (ему приписывается "Мадхьянтавибханта"), считаются Асанга и его брат Васубандху (4 в.). Расцвет школы относится к 6-8 вв. и совпадает с, комментаторской деятельностью Стхирамати и Дхармопалы и творчеством крупнейших буддийских логиков Дигнаги и Дхармакирти. Помимо Индии, И. получила распространение в Вост. Азии, особенно Китае, Тибете, Японии. Многие соч. И., в частности по логике, сохранились гл. обр. в тибетских, монгольских, отчасти кит. перевозах.
Конкретизируя буддийское представление о единств. значимости психич. бытия личности и критикуя скептич. и нигилистич. тенденции мадхъямики, И. развивает идею исключит. значимости виджняны (чистого сознания, собственно разума): И. приписывают высказывание "все нереально, но факт сознания нереальности реален". Одновременно в школе И. получила распространение концепция алаявиджняны (сокровищницы сознания, букв.- "накопленного сознания"), своеобразного абс. сознания, имеющего, однако, природу не универсального, а индивидуального сознания (что соответствует общебуддийскому акцентированию на субъективном).
Особенностью И. является усиленное внимание, придаваемое медитативной, йогич. практике, рассматриваемой как осн. средство достижения "освобождения". Медитативные упражнения не только укрепили представление И. о преимуществ. значении сознания, но и способствовали развитию собственно гносеологич. проблематики: теория познания была отделена от этики, что способствовало относит. оправданию в И. более рационалистич. форм познания. Поиски критерия достоверности этого познания привели к развитию логики. При этом развиваемая И. буддийская логика, в противоположность реалистической логике брахманизма (ньяе), исследовала не возможность познания мира, а достоверность самого познания - отношения "Я" и мира (в частности, в этом отношении интересна теория об относит. значении слов). В целом И. внесла несомненный вклад в развитие неаристотелевской логики.


© 2009-2020  lib.ltd.ua